Розмовник

uk В басейні   »   hy լողավազանում

50 [п’ятдесят]

В басейні

В басейні

50 [հիսուն]

50 [hisun]

լողավազանում

loghavazanum

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Сьогодні гаряче. Ա--ո- շո---: Ա____ շ__ է_ Ա-ս-ր շ-գ է- ------------ Այսոր շոգ է: 0
lo-----za-um l___________ l-g-a-a-a-u- ------------ loghavazanum
Йдемо в басейн? Գ-ա՞նք--ո--վ---ն: Գ_____ լ_________ Գ-ա-ն- լ-ղ-վ-զ-ն- ----------------- Գնա՞նք լողավազան: 0
log----z-n-m l___________ l-g-a-a-a-u- ------------ loghavazanum
Маєш бажання йти плавати? Ո-զու՞---- գն------ղ--ա-ան: Ո______ ե_ գ____ լ_________ Ո-զ-ւ-մ ե- գ-ա-ք լ-ղ-վ-զ-ն- --------------------------- ՈՒզու՞մ ես գնանք լողավազան: 0
A--o----og-e A____ s___ e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Маєш рушник? Ս-բի- ո-ն--ս: Ս____ ո______ Ս-բ-չ ո-ն-՞-: ------------- Սրբիչ ունե՞ս: 0
A-so--shog e A____ s___ e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Маєш плавки? Լ--ա-ա---ք----ե-ս: Լ_________ ո______ Լ-ղ-վ-ր-ի- ո-ն-՞-: ------------------ Լողավարտիք ունե՞ս: 0
Ay-or-sho- e A____ s___ e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Маєш купальник? Լողա-գե-տ-ո---՞ս: Լ________ ո______ Լ-ղ-զ-ե-տ ո-ն-՞-: ----------------- Լողազգեստ ունե՞ս: 0
Gn-՞-k’-l----vaz-n G______ l_________ G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Чи ти вмієш плавати? Լ--ալ---տե՞-: Լ____ գ______ Լ-ղ-լ գ-տ-՞-: ------------- Լողալ գիտե՞ս: 0
Gna-n-’ logha----n G______ l_________ G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Чи ти вмієш пірнати? Ս-ւզ-ել գի--՞ս: Ս______ գ______ Ս-ւ-վ-լ գ-տ-՞-: --------------- Սուզվել գիտե՞ս: 0
Gn---k--lo---v---n G______ l_________ G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Чи ти вмієш стрибати у воду? Կարո-- -ս ջրի-----ց--կել: Կ_____ ե_ ջ__ մ__ ց______ Կ-ր-՞- ե- ջ-ի մ-ջ ց-տ-ե-: ------------------------- Կարո՞ղ ես ջրի մեջ ցատկել: 0
Uz--- -------nk--l-g-----an U____ y__ g_____ l_________ U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Де є душ? Որտ-՞ղ---ց-ցու--: Ո_____ է ց_______ Ո-տ-՞- է ց-ց-ւ-ը- ----------------- Որտե՞ղ է ցնցուղը: 0
Uz-՞--yes-g-a-k’ lo-ha----n U____ y__ g_____ l_________ U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Де є кабіни для перевдягання? Որտե-ղ-- փ-խվելու--ցի-ը: Ո_____ է փ_______ խ_____ Ո-տ-՞- է փ-խ-ե-ո- խ-ի-ը- ------------------------ Որտե՞ղ է փոխվելու խցիկը: 0
Uzu՞m-----g-a-k’------v--an U____ y__ g_____ l_________ U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Де є окуляри для плавання? Որ---- ----ղ- -կն---: Ո_____ է լ___ ա______ Ո-տ-՞- է լ-ղ- ա-ն-ց-: --------------------- Որտե՞ղ է լողի ակնոցը: 0
Srbic-- -n-՞s S______ u____ S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Тут глибоко? Ջո-ր- -ո՞-ն-է: Ջ____ խ____ է_ Ջ-ւ-ը խ-՞-ն է- -------------- Ջուրը խո՞րն է: 0
S-b---’ ---՞s S______ u____ S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Вода чиста? Ջուր- մաք--՞ր--: Ջ____ մ______ է_ Ջ-ւ-ը մ-ք-ւ-ր է- ---------------- Ջուրը մաքու՞ր է: 0
S--ich’ ---՞s S______ u____ S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Вода тепла? Ջո--ը--ա՞---: Ջ____ տ___ է_ Ջ-ւ-ը տ-՞- է- ------------- Ջուրը տա՞ք է: 0
L---avar-ik- u-e-s L___________ u____ L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Мені холодно. Ես ---ո-- --: Ե_ մ_____ ե__ Ե- մ-ս-ւ- ե-: ------------- Ես մրսում եմ: 0
L-g-a--rt-k’ une-s L___________ u____ L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Вода надто холодна. Ջու-ը -առ--է: Ջ____ ս___ է_ Ջ-ւ-ը ս-ռ- է- ------------- Ջուրը սառն է: 0
L---a-artik------s L___________ u____ L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Я йду тепер з води. Ե- --մ----ի--դուրս--- -ալիս: Ե_ հ___ ջ___ դ____ ե_ գ_____ Ե- հ-մ- ջ-ի- դ-ւ-ս ե- գ-լ-ս- ---------------------------- Ես հիմա ջրից դուրս եմ գալիս: 0
Logh---e---une՞s L_________ u____ L-g-a-g-s- u-e-s ---------------- Loghazgest une՞s

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + вірменська (1-100) MP3 вірменська (1-100)
Відео не знайдено!

Невідомі мови

У світі існує декілька тисяч різних мов. За оцінками мовознавців їх є від 6000 до 7000. Однак точна кількість дотепер невідома. Це пов’язано з тим, що все ще є багато невідкритих мов. Цими мовами розмовляють, насамперед, у віддалених регіонах. Прикладом такого регіону є область Амазонки. Там ще є багато народів, що живуть ізольовано. Вони не мають ніяких контактів з іншими культурами. Однак всі вони, звісно, мають власну мову. В інших частинах Землі також є ще невідомі мови. Скільки мов є в центральній Африці – ми ще не знаємо. І Нова Гвінея у мовному відношенні також ще не зовсім досліджена. Коли відкривається нова мова – це завжди сенсація. Дещо два роки тому науковці відкрили коро. На коро розмовляють в маленьких селах на півночі Індії. Цією мовою володіють лише близько 1000 чоловік. Це виключно усна мова. У письмовій формі коро не існує. Дослідники гадають, як змогла коро так довго зберегтися. Коро належить до сім’ї тібето-бірманських мов. По всій Азії існує близько 300 цих мов. Але коро не має тісного споріднення з жодною з цих мов. Це означає, що вона повинна маті цілком власну історію. Нажаль, малі мови вимирають дуже швидко. Інколи мова зникає в межах лише одного покоління. То ж дослідникам часто залишається дуже мало часу для вивчення. Але для коро існує невелика надія. Вона повинна бути документована у формі аудіо-словника…