Розмовник

uk В басейні   »   hy լողավազանում

50 [п’ятдесят]

В басейні

В басейні

50 [հիսուն]

50 [hisun]

լողավազանում

loghavazanum

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Сьогодні гаряче. Այս----ոգ-է: Ա____ շ__ է_ Ա-ս-ր շ-գ է- ------------ Այսոր շոգ է: 0
l---av-z--um l___________ l-g-a-a-a-u- ------------ loghavazanum
Йдемо в басейн? Գ--՞-ք-լողավ--ա-: Գ_____ լ_________ Գ-ա-ն- լ-ղ-վ-զ-ն- ----------------- Գնա՞նք լողավազան: 0
l-----a-an-m l___________ l-g-a-a-a-u- ------------ loghavazanum
Маєш бажання йти плавати? Ո-զ-ւ-- ե---նա-- -----ազ-ն: Ո______ ե_ գ____ լ_________ Ո-զ-ւ-մ ե- գ-ա-ք լ-ղ-վ-զ-ն- --------------------------- ՈՒզու՞մ ես գնանք լողավազան: 0
A---- --og e A____ s___ e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Маєш рушник? Սրբիչ-ու-ե--: Ս____ ո______ Ս-բ-չ ո-ն-՞-: ------------- Սրբիչ ունե՞ս: 0
Ay-or-s--- e A____ s___ e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Маєш плавки? Լո--վա-տիք--ւ-ե-ս: Լ_________ ո______ Լ-ղ-վ-ր-ի- ո-ն-՞-: ------------------ Լողավարտիք ունե՞ս: 0
Aysor -h-g e A____ s___ e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Маєш купальник? Լ-ղ-զ-ես---ւ-ե--: Լ________ ո______ Լ-ղ-զ-ե-տ ո-ն-՞-: ----------------- Լողազգեստ ունե՞ս: 0
G-a՞n-’---ghava-an G______ l_________ G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Чи ти вмієш плавати? Լ--ալ-գ--ե--: Լ____ գ______ Լ-ղ-լ գ-տ-՞-: ------------- Լողալ գիտե՞ս: 0
Gn-՞nk----ghav-zan G______ l_________ G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Чи ти вмієш пірнати? Ս--զվ-լ--ի-ե՞ս: Ս______ գ______ Ս-ւ-վ-լ գ-տ-՞-: --------------- Սուզվել գիտե՞ս: 0
Gna-n-’ --gha--z-n G______ l_________ G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Чи ти вмієш стрибати у воду? Կ-ր-՞---ս---- -----ատկ--: Կ_____ ե_ ջ__ մ__ ց______ Կ-ր-՞- ե- ջ-ի մ-ջ ց-տ-ե-: ------------------------- Կարո՞ղ ես ջրի մեջ ցատկել: 0
Uzu-- --s gn---- l-g-a--zan U____ y__ g_____ l_________ U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Де є душ? Ո-տ--- է-ցնցո-ղը: Ո_____ է ց_______ Ո-տ-՞- է ց-ց-ւ-ը- ----------------- Որտե՞ղ է ցնցուղը: 0
Uz--m-yes -nank’ -ogha--zan U____ y__ g_____ l_________ U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Де є кабіни для перевдягання? Ո-տ--- ----խ-ելու-խ---ը: Ո_____ է փ_______ խ_____ Ո-տ-՞- է փ-խ-ե-ո- խ-ի-ը- ------------------------ Որտե՞ղ է փոխվելու խցիկը: 0
Uzu՞m-y-- -na------g--v---n U____ y__ g_____ l_________ U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Де є окуляри для плавання? Ո-տ-՞ղ --լողի-ակն-ց-: Ո_____ է լ___ ա______ Ո-տ-՞- է լ-ղ- ա-ն-ց-: --------------------- Որտե՞ղ է լողի ակնոցը: 0
S----h’-----s S______ u____ S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Тут глибоко? Ջ---- խ---ն-է: Ջ____ խ____ է_ Ջ-ւ-ը խ-՞-ն է- -------------- Ջուրը խո՞րն է: 0
S-b---’ ----s S______ u____ S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Вода чиста? Ջ---ը----ո-՞ր է: Ջ____ մ______ է_ Ջ-ւ-ը մ-ք-ւ-ր է- ---------------- Ջուրը մաքու՞ր է: 0
Srb--h’-un-՞s S______ u____ S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Вода тепла? Ջ-ւ-ը--ա-ք--: Ջ____ տ___ է_ Ջ-ւ-ը տ-՞- է- ------------- Ջուրը տա՞ք է: 0
L--hava-ti---u--՞s L___________ u____ L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Мені холодно. Ես մ-սու----: Ե_ մ_____ ե__ Ե- մ-ս-ւ- ե-: ------------- Ես մրսում եմ: 0
L--ha-ar--k’-un-՞s L___________ u____ L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Вода надто холодна. Ջ--րը ս--ն է: Ջ____ ս___ է_ Ջ-ւ-ը ս-ռ- է- ------------- Ջուրը սառն է: 0
Lo-havar-i-- u---s L___________ u____ L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Я йду тепер з води. Ե--հ-մ--ջր-ց ----ս-եմ----իս: Ե_ հ___ ջ___ դ____ ե_ գ_____ Ե- հ-մ- ջ-ի- դ-ւ-ս ե- գ-լ-ս- ---------------------------- Ես հիմա ջրից դուրս եմ գալիս: 0
L-g-az---t --e-s L_________ u____ L-g-a-g-s- u-e-s ---------------- Loghazgest une՞s

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + вірменська (1-100) MP3 вірменська (1-100)
Відео не знайдено!

Невідомі мови

У світі існує декілька тисяч різних мов. За оцінками мовознавців їх є від 6000 до 7000. Однак точна кількість дотепер невідома. Це пов’язано з тим, що все ще є багато невідкритих мов. Цими мовами розмовляють, насамперед, у віддалених регіонах. Прикладом такого регіону є область Амазонки. Там ще є багато народів, що живуть ізольовано. Вони не мають ніяких контактів з іншими культурами. Однак всі вони, звісно, мають власну мову. В інших частинах Землі також є ще невідомі мови. Скільки мов є в центральній Африці – ми ще не знаємо. І Нова Гвінея у мовному відношенні також ще не зовсім досліджена. Коли відкривається нова мова – це завжди сенсація. Дещо два роки тому науковці відкрили коро. На коро розмовляють в маленьких селах на півночі Індії. Цією мовою володіють лише близько 1000 чоловік. Це виключно усна мова. У письмовій формі коро не існує. Дослідники гадають, як змогла коро так довго зберегтися. Коро належить до сім’ї тібето-бірманських мов. По всій Азії існує близько 300 цих мов. Але коро не має тісного споріднення з жодною з цих мов. Це означає, що вона повинна маті цілком власну історію. Нажаль, малі мови вимирають дуже швидко. Інколи мова зникає в межах лише одного покоління. То ж дослідникам часто залишається дуже мало часу для вивчення. Але для коро існує невелика надія. Вона повинна бути документована у формі аудіо-словника…