թ---լատ-ել----րելի-է
թ__________ կ_____ է
թ-ւ-լ-տ-ե-, կ-ր-լ- է
--------------------
թույլատրել, կարելի է 0 K’-ez -r--- -’--l--r--՞m-- -e---e-- v-r-lK____ a____ t___________ e m_______ v____K-y-z a-d-n t-u-l-t-v-՞- e m-k-y-n- v-r-l-----------------------------------------K’yez arden t’uylatrvu՞m e mek’yena varel
Կ--ելի--է այ--եղ ծ--լ:
Կ______ է ա_____ ծ____
Կ-ր-լ-՞ է ա-ս-ե- ծ-ե-:
----------------------
Կարելի՞ է այստեղ ծխել: 0 K’yez-------t----atr-u------l--ho- k--elK____ a____ t___________ e a______ k____K-y-z a-d-n t-u-l-t-v-՞- e a-k-h-l k-m-l----------------------------------------K’yez arden t’uylatrvu՞m e alkohol khmel
Կ-ր-լի՞---ին- որ-բա---ար---լ:
Կ______ է ի__ ո_ բ__ հ_______
Կ-ր-լ-՞ է ի-չ ո- բ-ն հ-ր-ն-լ-
-----------------------------
Կարելի՞ է ինչ որ բան հարցնել: 0 K’y----r--n-t’--la-rvu՞m - --n---a-t-sa-----g--lK____ a____ t___________ e m____ a_________ g___K-y-z a-d-n t-u-l-t-v-՞- e m-n-k a-t-s-h-a- g-a-------------------------------------------------K’yez arden t’uylatrvu՞m e menak artasahman gnal
Կա--լ---է ի-չ ո---ան ---լ:
Կ______ է ի__ ո_ բ__ ա____
Կ-ր-լ-՞ է ի-չ ո- բ-ն ա-ե-:
--------------------------
Կարելի՞ է ինչ որ բան ասել: 0 t---lat--l- k-reli-et__________ k_____ et-u-l-t-e-, k-r-l- e--------------------t’uylatrel, kareli e
Կ-րել-- --ա---ձին---ա-ե-ք:
Կ______ է ա______ վ_______
Կ-ր-լ-՞ է ա-ա-ձ-ն վ-ա-ե-ք-
--------------------------
Կարելի՞ է առանձին վճարենք: 0 Ka----- --------h ts-helK______ e a______ t_____K-r-l-՞ e a-s-e-h t-k-e-------------------------Kareli՞ e aystegh tskhel
Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст.
Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню.
Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів.
Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова.
Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються.
Можна сказати, ці слова архівуються як зображення.
Цей принцип навчання справедливий також для мавп.
Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать.
Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою.
Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів.
Для цього слова повинні бути добре організовані.
Адже наша пам’ять функціонує як архів.
Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати.
Тому краще вчити слова в певному контексті.
Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку.
Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути.
Тоді знання переходить з активної форми у пасивну.
Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно.
Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ.
Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання.
Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди.
Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх.
Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше.
Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі.
Адже кожен з нас має певні інтереси.
Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами.
Але мова складається з багатьох різних семантичних полів.
Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!