Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   zh 允许,同意某人做某事

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73[七十三]

73 [Qīshísān]

允许,同意某人做某事

yǔnxǔ, tóngyì mǒu rén zuò mǒu shì

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? 你-已经-被-许--- 了---? 你 已_ 被__ 开_ 了 吗 ? 你 已- 被-许 开- 了 吗 ? ----------------- 你 已经 被允许 开车 了 吗 ? 0
y-n-ǔ--t-n-y----u -é- -uò---u --ì y_____ t_____ m__ r__ z__ m__ s__ y-n-ǔ- t-n-y- m-u r-n z-ò m-u s-ì --------------------------------- yǔnxǔ, tóngyì mǒu rén zuò mǒu shì
Тобі можна вже пити алкоголь? 你-已经-可- 喝----吗 ? 你 已_ 可_ 喝_ 了 吗 ? 你 已- 可- 喝- 了 吗 ? ---------------- 你 已经 可以 喝酒 了 吗 ? 0
y-n----t--g---m-u r---zuò --- shì y_____ t_____ m__ r__ z__ m__ s__ y-n-ǔ- t-n-y- m-u r-n z-ò m-u s-ì --------------------------------- yǔnxǔ, tóngyì mǒu rén zuò mǒu shì
Тобі можна вже їздити самому за кордон? 你-已经----一-- 出国-- --? 你 已_ 可_ 一__ 出_ 了 吗 ? 你 已- 可- 一-人 出- 了 吗 ? -------------------- 你 已经 可以 一个人 出国 了 吗 ? 0
n- ----n- b-- --nx- --ichēl- --? n_ y_____ b__ y____ k_______ m__ n- y-j-n- b-i y-n-ǔ k-i-h-l- m-? -------------------------------- nǐ yǐjīng bèi yǔnxǔ kāichēle ma?
Могти 允许-可以-准许, 允________ 允-,-以-准-, --------- 允许,可以,准许, 0
n- y---n- bèi-----ǔ-k-ic--l- m-? n_ y_____ b__ y____ k_______ m__ n- y-j-n- b-i y-n-ǔ k-i-h-l- m-? -------------------------------- nǐ yǐjīng bèi yǔnxǔ kāichēle ma?
Ми можемо тут курити? 我--可----- -- 吗-? 我_ 可_ 在__ 吸_ 吗 ? 我- 可- 在-里 吸- 吗 ? ---------------- 我们 可以 在这里 吸烟 吗 ? 0
nǐ-yǐ---g b-- yǔ-x----ichē-e-ma? n_ y_____ b__ y____ k_______ m__ n- y-j-n- b-i y-n-ǔ k-i-h-l- m-? -------------------------------- nǐ yǐjīng bèi yǔnxǔ kāichēle ma?
Можна тут курити? 这--可--吸- 吗 ? 这_ 可_ 吸_ 吗 ? 这- 可- 吸- 吗 ? ------------ 这里 可以 吸烟 吗 ? 0
N--y----- kěy---ēj--le--a? N_ y_____ k___ h______ m__ N- y-j-n- k-y- h-j-ǔ-e m-? -------------------------- Nǐ yǐjīng kěyǐ hējiǔle ma?
Можна розрахуватися кредитною карткою? 可- 用--用卡 付--吗-? 可_ 用 信__ 付_ 吗 ? 可- 用 信-卡 付- 吗 ? --------------- 可以 用 信用卡 付款 吗 ? 0
N---ǐ--n--kěyǐ h------ --? N_ y_____ k___ h______ m__ N- y-j-n- k-y- h-j-ǔ-e m-? -------------------------- Nǐ yǐjīng kěyǐ hējiǔle ma?
Можна розрахуватися чеком? 可- - 支- 付款 --? 可_ 用 支_ 付_ 吗 ? 可- 用 支- 付- 吗 ? -------------- 可以 用 支票 付款 吗 ? 0
N- y--īn--k--ǐ hēj-ǔ-- m-? N_ y_____ k___ h______ m__ N- y-j-n- k-y- h-j-ǔ-e m-? -------------------------- Nǐ yǐjīng kěyǐ hējiǔle ma?
Можна заплатити готівкою? 只--以-用--金-付- - ? 只 可_ 用 现_ 付_ 吗 ? 只 可- 用 现- 付- 吗 ? ---------------- 只 可以 用 现金 付款 吗 ? 0
Nǐ y---n---ěyǐ --g- ré- -------e ma? N_ y_____ k___ y___ r__ c_______ m__ N- y-j-n- k-y- y-g- r-n c-ū-u-l- m-? ------------------------------------ Nǐ yǐjīng kěyǐ yīgè rén chūguóle ma?
Можу я зателефонувати? 我 ----以 打 -个-电话-吗-? 我 现_ 可_ 打 一_ 电_ 吗 ? 我 现- 可- 打 一- 电- 吗 ? ------------------- 我 现在 可以 打 一个 电话 吗 ? 0
Nǐ-yǐ-ī-g-k-y----gè-r-n -h--uól- m-? N_ y_____ k___ y___ r__ c_______ m__ N- y-j-n- k-y- y-g- r-n c-ū-u-l- m-? ------------------------------------ Nǐ yǐjīng kěyǐ yīgè rén chūguóle ma?
Можу я запитати? 我 -在 -- 提 -些-问题 - ? 我 现_ 可_ 提 一_ 问_ 吗 ? 我 现- 可- 提 一- 问- 吗 ? ------------------- 我 现在 可以 提 一些 问题 吗 ? 0
Nǐ y---n---ěy--yīgè-ré--c-----le --? N_ y_____ k___ y___ r__ c_______ m__ N- y-j-n- k-y- y-g- r-n c-ū-u-l- m-? ------------------------------------ Nǐ yǐjīng kěyǐ yīgè rén chūguóle ma?
Можу я щось сказати? 我--在--以 说点- - ? 我 现_ 可_ 说__ 吗 ? 我 现- 可- 说-话 吗 ? --------------- 我 现在 可以 说点话 吗 ? 0
Y-n-ǔ--kě--,--hǔn--, Y_____ k____ z______ Y-n-ǔ- k-y-, z-ǔ-x-, -------------------- Yǔnxǔ, kěyǐ, zhǔnxǔ,
Йому не можна спати в парку. 他---可-----里 -觉-。 他 不 可_ 在___ 睡_ 。 他 不 可- 在-园- 睡- 。 ---------------- 他 不 可以 在公园里 睡觉 。 0
Y---ǔ, k-----z----ǔ, Y_____ k____ z______ Y-n-ǔ- k-y-, z-ǔ-x-, -------------------- Yǔnxǔ, kěyǐ, zhǔnxǔ,
Йому не можна спати в автомобілі. 他-不 可以 在-- 睡觉-。 他 不 可_ 在__ 睡_ 。 他 不 可- 在-里 睡- 。 --------------- 他 不 可以 在车里 睡觉 。 0
Y-nxǔ,-kě--- -----ǔ, Y_____ k____ z______ Y-n-ǔ- k-y-, z-ǔ-x-, -------------------- Yǔnxǔ, kěyǐ, zhǔnxǔ,
Йому не можна спати на вокзалі. 他-- -- -火车- 睡-觉-。 他 不 可_ 在___ 睡 觉 。 他 不 可- 在-车- 睡 觉 。 ----------------- 他 不 可以 在火车站 睡 觉 。 0
wǒm-n-kěyǐ zài z-èl- x---n ma? w____ k___ z__ z____ x____ m__ w-m-n k-y- z-i z-è-ǐ x-y-n m-? ------------------------------ wǒmen kěyǐ zài zhèlǐ xīyān ma?
Можна нам присісти? 我们-可以--下 吗 --表示请求) 我_ 可_ 坐_ 吗 ?______ 我- 可- 坐- 吗 ?-表-请-) ------------------ 我们 可以 坐下 吗 ?(表示请求) 0
w--e- --y- zà--z-èlǐ -īy---m-? w____ k___ z__ z____ x____ m__ w-m-n k-y- z-i z-è-ǐ x-y-n m-? ------------------------------ wǒmen kěyǐ zài zhèlǐ xīyān ma?
Можна нам меню? 我们-可- - 菜- - ? 我_ 可_ 看 菜_ 吗 ? 我- 可- 看 菜- 吗 ? -------------- 我们 可以 看 菜单 吗 ? 0
wǒmen k-yǐ--ài--hèl- x---- --? w____ k___ z__ z____ x____ m__ w-m-n k-y- z-i z-è-ǐ x-y-n m-? ------------------------------ wǒmen kěyǐ zài zhèlǐ xīyān ma?
Чи можемо ми заплатити окремо? 我- -- 分开----吗-? 我_ 可_ 分_ 付_ 吗 ? 我- 可- 分- 付- 吗 ? --------------- 我们 可以 分开 付款 吗 ? 0
Z-èl---ě-- x-yān-ma? Z____ k___ x____ m__ Z-è-ǐ k-y- x-y-n m-? -------------------- Zhèlǐ kěyǐ xīyān ma?

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!