Ամո-սի-- բ-իշկ է -ա-ն-գի----յ--բ:
Ա_______ բ____ է մ_______________
Ա-ո-ս-ն- բ-ի-կ է մ-ս-ա-ի-ո-թ-ա-բ-
---------------------------------
Ամուսինս բժիշկ է մասնագիտությամբ: 0 a-----t-la________a-h-h-t-l---------ashkhatel
Ե- ---կա-----պահ-վա--ո--յու-ը -ա-ձր--:
Ե_ բ_______ ա________________ բ____ է_
Ե- բ-շ-ա-ա- ա-ա-ո-ա-ր-ւ-յ-ւ-ը բ-ր-ր է-
--------------------------------------
Եվ բժշկական ապահովագրությունը բարձր է: 0 A-u---- --hishk - -a-na-itut’-ambA______ b______ e m______________A-u-i-s b-h-s-k e m-s-a-i-u-’-a-b---------------------------------Amusins bzhishk e masnagitut’yamb
Ես -----եր-եմ-ո--ու---առ--լ:
Ե_ ի______ ե_ ո_____ դ______
Ե- ի-ժ-ն-ր ե- ո-զ-ւ- դ-ռ-ա-:
----------------------------
Ես ինժեներ եմ ուզում դառնալ: 0 A-u---s-bzhishk---m--na--t-t’y-mbA______ b______ e m______________A-u-i-s b-h-s-k e m-s-a-i-u-’-a-b---------------------------------Amusins bzhishk e masnagitut’yamb
Ա--ե- մի -ա-ի--- որ գործազ-ւ----մ:
Ա____ մ_ տ___ է_ ո_ գ_________ ե__
Ա-դ-ն մ- տ-ր- է- ո- գ-ր-ա-ո-ր- ե-:
----------------------------------
Արդեն մի տարի է, որ գործազուրկ եմ: 0 Ba--s’ ha-k--y b--d----enB_____ h______ b_____ y__B-y-s- h-r-e-y b-r-z- y-n-------------------------Bayts’ harkery bardzr yen
Про свій перший день у школі згадує більшість людей.
Однак що було до того, вони вже не знають.
Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів.
Але чому це так?
Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами.
Причина в нашому розвитку.
Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно.
І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови.
Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова.
Науковці проводили з дітьми різні тести.
При цьому вони зробили цікаве відкриття.
Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того.
Таким чином, початок мови є початком спогадів.
За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають.
Щодня вони переживають нові речі.
Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду.
Однак все це втрачається.
Психологи називають цей феномен дитячою амнезією.
Залишаються лише речі, які діти можуть назвати.
Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять.
Вона діє як щоденник.
В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя.
Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність.
Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови.
І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови.
Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю.
Вони збережені десь у нашому мозку.
Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?