Розмовник

uk Робота   »   da Arbejde

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [femoghalvtreds]

Arbejde

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська данська Відтворити більше
Хто Ви за професією? H-ad-a-b--de- h-n-so-? H___ a_______ h__ s___ H-a- a-b-j-e- h-n s-m- ---------------------- Hvad arbejder han som? 0
Мій чоловік – лікар за професією. Min---n- -r læg-. M__ m___ e_ l____ M-n m-n- e- l-g-. ----------------- Min mand er læge. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. Je--a-bejde--de-tids---- --------e----. J__ a_______ d______ s__ s_____________ J-g a-b-j-e- d-l-i-s s-m s-g-p-e-e-s-e- --------------------------------------- Jeg arbejder deltids som sygeplejerske. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. V- gå- ----- -å--en--on. V_ g__ s____ p_ p_______ V- g-r s-a-t p- p-n-i-n- ------------------------ Vi går snart på pension. 0
Але податки високі. Me- sk-t------ -ø-. M__ s______ e_ h___ M-n s-a-t-n e- h-j- ------------------- Men skatten er høj. 0
І медстрахування дороге. O----g----r-nge- -- --r. O_ s____________ e_ d___ O- s-g-s-k-i-g-n e- d-r- ------------------------ Og sygesikringen er dyr. 0
Ким ти хочеш колись стати? Hvad vil--u-v-re? H___ v__ d_ v____ H-a- v-l d- v-r-? ----------------- Hvad vil du være? 0
Я хотів би стати інженером. J-g-vi- væ-e --g-ni--. J__ v__ v___ i________ J-g v-l v-r- i-g-n-ø-. ---------------------- Jeg vil være ingeniør. 0
Я хочу навчатися в університеті. J---v-l-l--e--- ---ve--i--te-. J__ v__ l___ p_ u_____________ J-g v-l l-s- p- u-i-e-s-t-t-t- ------------------------------ Jeg vil læse på universitetet. 0
Я практикант. J-g e- p-a--ika--. J__ e_ p__________ J-g e- p-a-t-k-n-. ------------------ Jeg er praktikant. 0
Я заробляю небагато. J-g -jen-r -k-e-meg--. J__ t_____ i___ m_____ J-g t-e-e- i-k- m-g-t- ---------------------- Jeg tjener ikke meget. 0
Я проходжу практику за кордоном. J-g-er ---r--------u-la-de-. J__ e_ i p______ i u________ J-g e- i p-a-t-k i u-l-n-e-. ---------------------------- Jeg er i praktik i udlandet. 0
Це мій керівник. D-- er --- -h--. D__ e_ m__ c____ D-t e- m-n c-e-. ---------------- Det er min chef. 0
Я маю люб’язних колег. Je- h-r-r-re k-llegaer. J__ h__ r___ k_________ J-g h-r r-r- k-l-e-a-r- ----------------------- Jeg har rare kollegaer. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. I--rokos-p-u-en-g-r -i-a-t-----kan---en. I f____________ g__ v_ a____ i k________ I f-o-o-t-a-s-n g-r v- a-t-d i k-n-i-e-. ---------------------------------------- I frokostpausen går vi altid i kantinen. 0
Я шукаю роботу. Jeg--ø-----ob. J__ s____ j___ J-g s-g-r j-b- -------------- Jeg søger job. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. J-g ha- v------rbe---l-s i e----. J__ h__ v____ a_________ i e_ å__ J-g h-r v-r-t a-b-j-s-ø- i e- å-. --------------------------------- Jeg har været arbejdsløs i et år. 0
У цій країні є забагато безробітних. D------f-r -ang--arbe--s---e-- -et h-r-l-n-. D__ e_ f__ m____ a__________ i d__ h__ l____ D-r e- f-r m-n-e a-b-j-s-ø-e i d-t h-r l-n-. -------------------------------------------- Der er for mange arbejdsløse i det her land. 0

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?