Розмовник

uk Робота   »   fi Työskennellä / tehdä töitä

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [viisikymmentäviisi]

Työskennellä / tehdä töitä

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська фінська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Mi-ä-----te -y-k--n-e? M___ t_____ t_________ M-t- t-e-t- t-ö-s-n-e- ---------------------- Mitä teette työksenne? 0
Мій чоловік – лікар за професією. Mieh-ni on-l-äk-r-. M______ o_ l_______ M-e-e-i o- l-ä-ä-i- ------------------- Mieheni on lääkäri. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. Min-------e-------o--------ses-i---iraa-ho-t-----. M___ t___________ o_____________ s________________ M-n- t-ö-k-n-e-e- o-a-a-k-i-e-t- s-i-a-n-o-t-j-n-. -------------------------------------------------- Minä työskentelen osa-aikaisesti sairaanhoitajana. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Pi-n-s-am---el-k--t-. P___ s_____ e________ P-a- s-a-m- e-ä-e-t-. --------------------- Pian saamme eläkettä. 0
Але податки високі. M--t- -er----v-- ---keita. M____ v____ o___ k________ M-t-a v-r-t o-a- k-r-e-t-. -------------------------- Mutta verot ovat korkeita. 0
І медстрахування дороге. J---air-----uu-us-on k---ea. J_ s_____________ o_ k______ J- s-i-a-v-k-u-u- o- k-r-e-. ---------------------------- Ja sairasvakuutus on korkea. 0
Ким ти хочеш колись стати? Miksi-s--- ha-u-- --s-us-t--la? M____ s___ h_____ j_____ t_____ M-k-i s-n- h-l-a- j-s-u- t-l-a- ------------------------------- Miksi sinä haluat joskus tulla? 0
Я хотів би стати інженером. H-lu----------nsinö--iksi. H_____ t____ i____________ H-l-a- t-l-a i-s-n-ö-i-s-. -------------------------- Haluan tulla insinööriksi. 0
Я хочу навчатися в університеті. H-l--n o----ell- --i-p-st-ss-. H_____ o________ y____________ H-l-a- o-i-k-l-a y-i-p-s-o-s-. ------------------------------ Haluan opiskella yliopistossa. 0
Я практикант. Ol-n-h--j-i---lija. O___ h_____________ O-e- h-r-o-t-e-i-a- ------------------- Olen harjoittelija. 0
Я заробляю небагато. En-ti-n-a-p-----. E_ t_____ p______ E- t-e-a- p-l-o-. ----------------- En tienaa paljon. 0
Я проходжу практику за кордоном. Min-ll---n -y-ha--o-t-----ul-oma-l--. M______ o_ t_____________ u__________ M-n-l-a o- t-ö-a-j-i-t-l- u-k-m-i-l-. ------------------------------------- Minulla on työharjoittelu ulkomailla. 0
Це мій керівник. T-o o- po--ni. T__ o_ p______ T-o o- p-m-n-. -------------- Tuo on pomoni. 0
Я маю люб’язних колег. M---ll- -- muka-i- t--kave--ita. M______ o_ m______ t____________ M-n-l-a o- m-k-v-a t-ö-a-e-e-t-. -------------------------------- Minulla on mukavia työkavereita. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. Lo-n--a--aan-kä--m--a--a--u-----s--. L___________ k_____ a___ r__________ L-u-a-a-k-a- k-y-m- a-n- r-o-a-a-s-. ------------------------------------ Lounasaikaan käymme aina ruokalassa. 0
Я шукаю роботу. E---n -yöp-i-k--. E____ t__________ E-s-n t-ö-a-k-a-. ----------------- Etsin työpaikkaa. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. Olen--l--t---ö------- j--vuo-e-. O___ o____ t_________ j_ v______ O-e- o-l-t t-ö-t-m-n- j- v-o-e-. -------------------------------- Olen ollut työttömänä jo vuoden. 0
У цій країні є забагато безробітних. Täss--ma--sa-on-l-ian-m--ta-t--tön--. T____ m_____ o_ l____ m____ t________ T-s-ä m-a-s- o- l-i-n m-n-a t-ö-ö-t-. ------------------------------------- Tässä maassa on liian monta työtöntä. 0

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?