Розмовник

uk Минулий час 3   »   mr भूतकाळ ३

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

८३ [त्र्याऐंशी]

83 [Tryā'ainśī]

भूतकाळ ३

bhūtakāḷa 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська маратхі Відтворити більше
Телефонувати ट-ल--ो---र-े टे___ क__ ट-ल-फ-न क-ण- ------------ टेलिफोन करणे 0
b-ū--kā-a 3 b________ 3 b-ū-a-ā-a 3 ----------- bhūtakāḷa 3
Я телефонував / телефонувала. मी -े-ि-ो---े-ा. मी टे___ के__ म- ट-ल-फ-न क-ल-. ---------------- मी टेलिफोन केला. 0
bh--------3 b________ 3 b-ū-a-ā-a 3 ----------- bhūtakāḷa 3
Я весь час телефонував / телефонувала. म---ं-ूर-- व-ळ --लिफोनवर बोल- ----.-/-हो-े. मी सं___ वे_ टे_____ बो__ हो__ / हो__ म- स-प-र-ण व-ळ ट-ल-फ-न-र ब-ल- ह-त-. / ह-त-. ------------------------------------------- मी संपूर्ण वेळ टेलिफोनवर बोलत होतो. / होते. 0
ṭē-iph-n----ra-ē ṭ________ k_____ ṭ-l-p-ō-a k-r-ṇ- ---------------- ṭēliphōna karaṇē
Запитувати विच-रणे वि___ व-च-र-े ------- विचारणे 0
ṭ-l-p---a--a-a-ē ṭ________ k_____ ṭ-l-p-ō-a k-r-ṇ- ---------------- ṭēliphōna karaṇē
Я запитав / запитала. म- विच----. मी वि____ म- व-च-र-े- ----------- मी विचारले. 0
ṭ----h-na-ka---ē ṭ________ k_____ ṭ-l-p-ō-a k-r-ṇ- ---------------- ṭēliphōna karaṇē
Я запитував / запитувала завжди. म- न-ह-म-----च----आ-ो. मी ने___ वि___ आ__ म- न-ह-म-च व-च-र- आ-ो- ---------------------- मी नेहेमीच विचारत आलो. 0
mī-ṭē--p-ōn- --l-. m_ ṭ________ k____ m- ṭ-l-p-ō-a k-l-. ------------------ mī ṭēliphōna kēlā.
Розповідати न---दन---णे नि___ क__ न-व-द- क-ण- ----------- निवेदन करणे 0
m- -ē-iphōna-----. m_ ṭ________ k____ m- ṭ-l-p-ō-a k-l-. ------------------ mī ṭēliphōna kēlā.
Я розповів / розповіла. म--निवे-------. मी नि___ के__ म- न-व-द- क-ल-. --------------- मी निवेदन केले. 0
mī -ē--p---a kē-ā. m_ ṭ________ k____ m- ṭ-l-p-ō-a k-l-. ------------------ mī ṭēliphōna kēlā.
Я розповів / розповіла цілу історію. म- पूर-ण----णी --वेद- -े-ी. मी पू__ क__ नि___ के__ म- प-र-ण क-ा-ी न-व-द- क-ल-. --------------------------- मी पूर्ण कहाणी निवेदन केली. 0
M---a-------v-ḷa-ṭ--i-hōn--a-- b--a-a ------/ -ōt-. M_ s_______ v___ ṭ____________ b_____ h____ / H____ M- s-m-ū-ṇ- v-ḷ- ṭ-l-p-ō-a-a-a b-l-t- h-t-. / H-t-. --------------------------------------------------- Mī sampūrṇa vēḷa ṭēliphōnavara bōlata hōtō. / Hōtē.
Вчитися श---े------यास क-णे शि__ / अ___ क__ श-क-े / अ-्-ा- क-ण- ------------------- शिकणे / अभ्यास करणे 0
M- sam--r-- --ḷa ṭē-i---n---ra-b---t--hō-ō. / H-t-. M_ s_______ v___ ṭ____________ b_____ h____ / H____ M- s-m-ū-ṇ- v-ḷ- ṭ-l-p-ō-a-a-a b-l-t- h-t-. / H-t-. --------------------------------------------------- Mī sampūrṇa vēḷa ṭēliphōnavara bōlata hōtō. / Hōtē.
Я вчився / вчилася. म- -ि-ले.----िकलो. मी शि___ / शि___ म- श-क-े- / श-क-ो- ------------------ मी शिकले. / शिकलो. 0
Mī--am-ū-ṇ--v-ḷa ----p----va-- bōla----ō-ō.-----t-. M_ s_______ v___ ṭ____________ b_____ h____ / H____ M- s-m-ū-ṇ- v-ḷ- ṭ-l-p-ō-a-a-a b-l-t- h-t-. / H-t-. --------------------------------------------------- Mī sampūrṇa vēḷa ṭēliphōnavara bōlata hōtō. / Hōtē.
Я вчився / вчилася цілий вечір. मी-स--ू-्--संध्य--ाळ-- अ----स-क-ला. मी सं___ सं______ अ___ के__ म- स-प-र-ण स-ध-य-क-ळ-र अ-्-ा- क-ल-. ----------------------------------- मी संपूर्ण संध्याकाळभर अभ्यास केला. 0
Vi-ā--ṇē V_______ V-c-r-ṇ- -------- Vicāraṇē
Працювати क-म ---े का_ क__ क-म क-ण- -------- काम करणे 0
V--ā--ṇē V_______ V-c-r-ṇ- -------- Vicāraṇē
Я працював / працювала. मी-काम --ल-. मी का_ के__ म- क-म क-ल-. ------------ मी काम केले. 0
Vic-r--ē V_______ V-c-r-ṇ- -------- Vicāraṇē
Я працював / працювала весь день. म--प--्- -ि-------के--. मी पू__ दि__ का_ के__ म- प-र-ण द-व- क-म क-ल-. ----------------------- मी पूर्ण दिवस काम केले. 0
m- vi-ār--ē. m_ v________ m- v-c-r-l-. ------------ mī vicāralē.
Їсти ज-व-े जे__ ज-व-े ----- जेवणे 0
mī-v--ā-alē. m_ v________ m- v-c-r-l-. ------------ mī vicāralē.
Я з’їв / з’їла. म---े--ो.-/-जेवले. मी जे___ / जे___ म- ज-व-ो- / ज-व-े- ------------------ मी जेवलो. / जेवले. 0
m--vicā---ē. m_ v________ m- v-c-r-l-. ------------ mī vicāralē.
Я з’їв / з’їла усю їжу. म- सर्व--े-ण--े-लो.-- -े-ले. मी स__ जे__ जे___ / जे___ म- स-्- ज-व- ज-व-ो- / ज-व-े- ---------------------------- मी सर्व जेवण जेवलो. / जेवले. 0
M- n-hē-ī-a v-c-ra------. M_ n_______ v_______ ā___ M- n-h-m-c- v-c-r-t- ā-ō- ------------------------- Mī nēhēmīca vicārata ālō.

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!