Розмовник

uk Прикметники 2   »   mr विशेषणे २

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

७९ [एकोणऐंशी]

79 [ēkōṇa'ainśī]

विशेषणे २

viśēṣaṇē 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська маратхі Відтворити більше
На мені синє плаття. म- नि-ा -ोषाख---त------. मी नि_ पो__ घा__ आ__ म- न-ळ- प-ष-ख घ-त-ा आ-े- ------------------------ मी निळा पोषाख घातला आहे. 0
v------ē-2 v_______ 2 v-ś-ṣ-ṇ- 2 ---------- viśēṣaṇē 2
На мені червоне плаття. मी-ल-- प-षाख-घ---- -ह-. मी ला_ पो__ घा__ आ__ म- ल-ल प-ष-ख घ-त-ा आ-े- ----------------------- मी लाल पोषाख घातला आहे. 0
viśē-a-ē 2 v_______ 2 v-ś-ṣ-ṇ- 2 ---------- viśēṣaṇē 2
На мені зелене плаття. मी--ि--ा-प-षाख---तला --े. मी हि__ पो__ घा__ आ__ म- ह-र-ा प-ष-ख घ-त-ा आ-े- ------------------------- मी हिरवा पोषाख घातला आहे. 0
m-----ā-p-ṣ--h----ā-alā ā--. m_ n___ p______ g______ ā___ m- n-ḷ- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ---------------------------- mī niḷā pōṣākha ghātalā āhē.
Я купую чорну сумку. मी-का-ी --ग --े-ी-कर- आहे. मी का_ बॅ_ ख__ क__ आ__ म- क-ळ- ब-ग ख-े-ी क-त आ-े- -------------------------- मी काळी बॅग खरेदी करत आहे. 0
mī-n-ḷ----ṣākha-------ā ā-ē. m_ n___ p______ g______ ā___ m- n-ḷ- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ---------------------------- mī niḷā pōṣākha ghātalā āhē.
Я купую коричневу сумку. मी --क--ी -ॅ- -र----क-- ---. मी त___ बॅ_ ख__ क__ आ__ म- त-क-र- ब-ग ख-े-ी क-त आ-े- ---------------------------- मी तपकिरी बॅग खरेदी करत आहे. 0
mī--i-ā -ō-ākha--h------ā-ē. m_ n___ p______ g______ ā___ m- n-ḷ- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ---------------------------- mī niḷā pōṣākha ghātalā āhē.
Я купую білу сумку. मी--ांढर- बॅ- ख--द- क-त----. मी पां__ बॅ_ ख__ क__ आ__ म- प-ं-र- ब-ग ख-े-ी क-त आ-े- ---------------------------- मी पांढरी बॅग खरेदी करत आहे. 0
Mī l-l- p-ṣ-k-a gh----ā --ē. M_ l___ p______ g______ ā___ M- l-l- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ---------------------------- Mī lāla pōṣākha ghātalā āhē.
Мені потрібен новий автомобіль. म------नवीन---र प-----. म_ ए_ न__ का_ पा___ म-ा ए- न-ी- क-र प-ह-ज-. ----------------------- मला एक नवीन कार पाहिजे. 0
M- lāl---ō-ā--- ghātalā-āh-. M_ l___ p______ g______ ā___ M- l-l- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ---------------------------- Mī lāla pōṣākha ghātalā āhē.
Мені потрібен швидкий автомобіль. म-ा-एक---ग--- क------िज-. म_ ए_ वे___ का_ पा___ म-ा ए- व-ग-ा- क-र प-ह-ज-. ------------------------- मला एक वेगवान कार पाहिजे. 0
M--lāla -ōṣ-kha ---t-l- ā-ē. M_ l___ p______ g______ ā___ M- l-l- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ---------------------------- Mī lāla pōṣākha ghātalā āhē.
Мені потрібен зручний автомобіль. मल---क आ-ा-द--ी--ा- -----े. म_ ए_ आ____ का_ पा___ म-ा ए- आ-ा-द-य- क-र प-ह-ज-. --------------------------- मला एक आरामदायी कार पाहिजे. 0
M- hi-a-ā-p-ṣāk-a--hā-a-ā --ē. M_ h_____ p______ g______ ā___ M- h-r-v- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ------------------------------ Mī hiravā pōṣākha ghātalā āhē.
Там нагорі живе стара жінка. व- ए--म्-ा-ा-ी --त-------त आहे. व_ ए_ म्___ स्__ रा__ आ__ व- ए- म-ह-त-र- स-त-र- र-ह- आ-े- ------------------------------- वर एक म्हातारी स्त्री राहत आहे. 0
Mī -ir--ā pō---ha---ā------hē. M_ h_____ p______ g______ ā___ M- h-r-v- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ------------------------------ Mī hiravā pōṣākha ghātalā āhē.
Там нагорі живе товста жінка. वर -- -ठ्--स्त्-ी---हत आ-े. व_ ए_ ल__ स्__ रा__ आ__ व- ए- ल-्- स-त-र- र-ह- आ-े- --------------------------- वर एक लठ्ठ स्त्री राहत आहे. 0
M---i-avā pōṣākha -h--alā-āhē. M_ h_____ p______ g______ ā___ M- h-r-v- p-ṣ-k-a g-ā-a-ā ā-ē- ------------------------------ Mī hiravā pōṣākha ghātalā āhē.
Там внизу живе допитлива жінка. ख--- एक ज-ज्-------त्----ाहत--हे. खा_ ए_ जि___ स्__ रा__ आ__ ख-ल- ए- ज-ज-ञ-स- स-त-र- र-ह- आ-े- --------------------------------- खाली एक जिज्ञासू स्त्री राहत आहे. 0
Mī k-----ĕga---a-ēd- --r-t--ā--. M_ k___ b___ k______ k_____ ā___ M- k-ḷ- b-g- k-a-ē-ī k-r-t- ā-ē- -------------------------------- Mī kāḷī bĕga kharēdī karata āhē.
Наші гості були люб’язними людьми. आ-चे-पा---े च-ंगल- -ोक हो-े. आ__ पा__ चां__ लो_ हो__ आ-च- प-ह-ण- च-ं-ल- ल-क ह-त-. ---------------------------- आमचे पाहुणे चांगले लोक होते. 0
M--k-ḷ- bĕ-a kh---d- --r--a---ē. M_ k___ b___ k______ k_____ ā___ M- k-ḷ- b-g- k-a-ē-ī k-r-t- ā-ē- -------------------------------- Mī kāḷī bĕga kharēdī karata āhē.
Наші гості були ввічливими людьми. आम---प--ु-- न-्- --क -ो--. आ__ पा__ न__ लो_ हो__ आ-च- प-ह-ण- न-्- ल-क ह-त-. -------------------------- आमचे पाहुणे नम्र लोक होते. 0
Mī-k-ḷ- ---a--harē-ī-k-ra-a-āh-. M_ k___ b___ k______ k_____ ā___ M- k-ḷ- b-g- k-a-ē-ī k-r-t- ā-ē- -------------------------------- Mī kāḷī bĕga kharēdī karata āhē.
Наші гості були цікавими людьми. आमचे-----णे -ैश---टप--्- --- ह---. आ__ पा__ वै______ लो_ हो__ आ-च- प-ह-ण- व-श-ष-ट-ू-्- ल-क ह-त-. ---------------------------------- आमचे पाहुणे वैशिष्टपूर्ण लोक होते. 0
Mī--ap-k--ī bĕ-a kha--dī k--at---hē. M_ t_______ b___ k______ k_____ ā___ M- t-p-k-r- b-g- k-a-ē-ī k-r-t- ā-ē- ------------------------------------ Mī tapakirī bĕga kharēdī karata āhē.
Я маю милих дітей. माझी-मुल- -------आ-ेत. मा_ मु_ प्___ आ___ म-झ- म-ल- प-र-म- आ-े-. ---------------------- माझी मुले प्रेमळ आहेत. 0
M- t-p---rī--ĕ-- --a-ēdī-ka-a----hē. M_ t_______ b___ k______ k_____ ā___ M- t-p-k-r- b-g- k-a-ē-ī k-r-t- ā-ē- ------------------------------------ Mī tapakirī bĕga kharēdī karata āhē.
Але сусіди мають зухвалих дітей. पण शेजा - या--- मु-- ख--क---ह-त. प_ शे_ – यां_ मु_ खो___ आ___ प- श-ज- – य-ं-ी म-ल- ख-ड-र आ-े-. -------------------------------- पण शेजा – यांची मुले खोडकर आहेत. 0
Mī--apa--rī -ĕ-a k-a--dī-k-r-ta -hē. M_ t_______ b___ k______ k_____ ā___ M- t-p-k-r- b-g- k-a-ē-ī k-r-t- ā-ē- ------------------------------------ Mī tapakirī bĕga kharēdī karata āhē.
Ваші діти чемні? आ-ल- -ु-े-----व--व- -ह----ा? आ__ मु_ सु____ आ__ का_ आ-ल- म-ल- स-स-व-ा-ी आ-े- क-? ---------------------------- आपली मुले सुस्वभावी आहेत का? 0
Mī--ā-ḍ-a-ī bĕga--har-d- ---at- -hē. M_ p_______ b___ k______ k_____ ā___ M- p-ṇ-h-r- b-g- k-a-ē-ī k-r-t- ā-ē- ------------------------------------ Mī pāṇḍharī bĕga kharēdī karata āhē.

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…