Розмовник

uk Минулий час 3   »   te భూత కాలం 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [ఎనభై మూడు]

83 [Enabhai mūḍu]

భూత కాలం 3

Bhūta kālaṁ 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська телуґу Відтворити більше
Телефонувати ట--ి--న- చే-డం టె___ చే__ ట-ల-ఫ-న- చ-య-ం -------------- టెలిఫోన్ చేయడం 0
Bh-t- kā-aṁ-3 B____ k____ 3 B-ū-a k-l-ṁ 3 ------------- Bhūta kālaṁ 3
Я телефонував / телефонувала. న-ను-----ఫోన్ -ేసా-ు నే_ టె___ చే__ న-న- ట-ల-ఫ-న- చ-స-న- -------------------- నేను టెలిఫోన్ చేసాను 0
Bh-------aṁ 3 B____ k____ 3 B-ū-a k-l-ṁ 3 ------------- Bhūta kālaṁ 3
Я весь час телефонував / телефонувала. న--ు ఎ-్-ు-ూ ---- -------ల----ూనే -న్--ను నే_ ఎ___ ఫో_ లో మా_____ ఉ___ న-న- ఎ-్-ు-ూ ఫ-న- ల- మ-ట-ల-డ-త-న- ఉ-్-ా-ు ----------------------------------------- నేను ఎప్పుడూ ఫోన్ లో మాట్లాడుతూనే ఉన్నాను 0
Ṭeli------ēy-ḍ-ṁ Ṭ_______ c______ Ṭ-l-p-ō- c-y-ḍ-ṁ ---------------- Ṭeliphōn cēyaḍaṁ
Запитувати అ--టం అ___ అ-గ-ం ----- అడగటం 0
Ṭ--i--ōn---ya--ṁ Ṭ_______ c______ Ṭ-l-p-ō- c-y-ḍ-ṁ ---------------- Ṭeliphōn cēyaḍaṁ
Я запитав / запитала. న-ను అ-ిగ-ను నే_ అ___ న-న- అ-ి-ా-ు ------------ నేను అడిగాను 0
Ṭe---hōn --y--aṁ Ṭ_______ c______ Ṭ-l-p-ō- c-y-ḍ-ṁ ---------------- Ṭeliphōn cēyaḍaṁ
Я запитував / запитувала завжди. న-ను--ప్ప--ూ---ిగు-ూ-- --్---ు నే_ ఎ___ అ____ ఉ___ న-న- ఎ-్-ు-ూ అ-ి-ు-ూ-ే ఉ-్-ా-ు ------------------------------ నేను ఎప్పుడూ అడిగుతూనే ఉన్నాను 0
N-n--ṭe-i--ōn -ēsānu N___ ṭ_______ c_____ N-n- ṭ-l-p-ō- c-s-n- -------------------- Nēnu ṭeliphōn cēsānu
Розповідати చె-్-ుట చె___ చ-ప-ప-ట ------- చెప్పుట 0
N-----e-i-hōn -ēsā-u N___ ṭ_______ c_____ N-n- ṭ-l-p-ō- c-s-n- -------------------- Nēnu ṭeliphōn cēsānu
Я розповів / розповіла. న-ను -ెప--ా-ు నే_ చె___ న-న- చ-ప-ప-న- ------------- నేను చెప్పాను 0
N-nu ṭel--hōn c-s--u N___ ṭ_______ c_____ N-n- ṭ-l-p-ō- c-s-n- -------------------- Nēnu ṭeliphōn cēsānu
Я розповів / розповіла цілу історію. నేన---ొత్తం క-న--చె---ాను నే_ మొ__ క__ చె___ న-న- మ-త-త- క-న- చ-ప-ప-న- ------------------------- నేను మొత్తం కధని చెప్పాను 0
N-nu--p---ū-p--- ----ā-lāḍ-tū-----nā-u N___ e_____ p___ l_ m__________ u_____ N-n- e-p-ḍ- p-ō- l- m-ṭ-ā-u-ū-ē u-n-n- -------------------------------------- Nēnu eppuḍū phōn lō māṭlāḍutūnē unnānu
Вчитися చ-ువ-ట చ___ చ-ు-ు- ------ చదువుట 0
N-nu------ū --ōn--ō --ṭ-āḍut-nē --nā-u N___ e_____ p___ l_ m__________ u_____ N-n- e-p-ḍ- p-ō- l- m-ṭ-ā-u-ū-ē u-n-n- -------------------------------------- Nēnu eppuḍū phōn lō māṭlāḍutūnē unnānu
Я вчився / вчилася. నే-- -ది-ాను నే_ చ___ న-న- చ-ి-ా-ు ------------ నేను చదివాను 0
Nē-u e-puḍū ---- l---ā-lāḍ-t--- u-n-nu N___ e_____ p___ l_ m__________ u_____ N-n- e-p-ḍ- p-ō- l- m-ṭ-ā-u-ū-ē u-n-n- -------------------------------------- Nēnu eppuḍū phōn lō māṭlāḍutūnē unnānu
Я вчився / вчилася цілий вечір. న--- స--ం-్ర- ----త--------ు నే_ సా___ మొ__ చ___ న-న- స-య-త-ర- మ-త-త- చ-ి-ా-ు ---------------------------- నేను సాయంత్రం మొత్తం చదివాను 0
Aḍagaṭaṁ A_______ A-a-a-a- -------- Aḍagaṭaṁ
Працювати పన---ేయుట ప_ చే__ ప-ి చ-య-ట --------- పని చేయుట 0
A---aṭ-ṁ A_______ A-a-a-a- -------- Aḍagaṭaṁ
Я працював / працювала. నే---పని చే-ా-ు నే_ ప_ చే__ న-న- ప-ి చ-స-న- --------------- నేను పని చేసాను 0
A-a---aṁ A_______ A-a-a-a- -------- Aḍagaṭaṁ
Я працював / працювала весь день. ర---తా న--ు పని చేస--ు రో__ నే_ ప_ చే__ ర-జ-త- న-న- ప-ి చ-స-న- ---------------------- రోజంతా నేను పని చేసాను 0
N--u--ḍ---nu N___ a______ N-n- a-i-ā-u ------------ Nēnu aḍigānu
Їсти త---ట తి__ త-న-ట ----- తినుట 0
Nēn- -ḍig--u N___ a______ N-n- a-i-ā-u ------------ Nēnu aḍigānu
Я з’їв / з’їла. నే-- త-న్--ను నే_ తి___ న-న- త-న-న-న- ------------- నేను తిన్నాను 0
Nē-u --i--nu N___ a______ N-n- a-i-ā-u ------------ Nēnu aḍigānu
Я з’їв / з’їла усю їжу. నేను---్నం -ొత్త- -ి-్-ా-ు నే_ అ__ మొ__ తి___ న-న- అ-్-ం మ-త-త- త-న-న-న- -------------------------- నేను అన్నం మొత్తం తిన్నాను 0
N--- e--uḍ- aḍ----ūnē--n--nu N___ e_____ a________ u_____ N-n- e-p-ḍ- a-i-u-ū-ē u-n-n- ---------------------------- Nēnu eppuḍū aḍigutūnē unnānu

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!