Fraseboek

af Weeksdae   »   uk Дні тижня

9 [nege]

Weeksdae

Weeksdae

9 [дев’ять]

9 [devʺyatʹ]

Дні тижня

Dni tyzhnya

Kies hoe jy die vertaling wil sien:   
Afrikaans Oekraïns Speel Meer
Maandag П-нед-л-к П________ П-н-д-л-к --------- Понеділок 0
D-i-t-zhn-a D__ t______ D-i t-z-n-a ----------- Dni tyzhnya
Dinsdag Ві-т-рок В_______ В-в-о-о- -------- Вівторок 0
D-i-tyz-n-a D__ t______ D-i t-z-n-a ----------- Dni tyzhnya
Woensdag С-р-да С_____ С-р-д- ------ Середа 0
P-n-di--k P________ P-n-d-l-k --------- Ponedilok
Donderdag Ч-т--р Ч_____ Ч-т-е- ------ Четвер 0
Pone-i--k P________ P-n-d-l-k --------- Ponedilok
Vrydag п-я--иця п_______ п-я-н-ц- -------- п’ятниця 0
Po--di-ok P________ P-n-d-l-k --------- Ponedilok
Saterdag С--ота С_____ С-б-т- ------ Субота 0
Vivt--ok V_______ V-v-o-o- -------- Vivtorok
Sondag Н----я Н_____ Н-д-л- ------ Неділя 0
Viv--rok V_______ V-v-o-o- -------- Vivtorok
die week Т--д--ь Т______ Т-ж-е-ь ------- Тиждень 0
Vivt--ok V_______ V-v-o-o- -------- Vivtorok
van Maandag tot Sondag від --н--ілка д- не-і-і в__ п________ д_ н_____ в-д п-н-д-л-а д- н-д-л- ----------------------- від понеділка до неділі 0
Se---a S_____ S-r-d- ------ Sereda
Die eerste dag is Maandag. Перший де-ь – п--ед---к. П_____ д___ – п_________ П-р-и- д-н- – п-н-д-л-к- ------------------------ Перший день – понеділок. 0
Ser-da S_____ S-r-d- ------ Sereda
Die tweede dag is Dinsdag. Др--ий -е-- – -і----о-. Д_____ д___ – в________ Д-у-и- д-н- – в-в-о-о-. ----------------------- Другий день – вівторок. 0
Sere-a S_____ S-r-d- ------ Sereda
Die derde dag is Woensdag. Т-еті--день ---ереда. Т_____ д___ – с______ Т-е-і- д-н- – с-р-д-. --------------------- Третій день – середа. 0
C-etv-r C______ C-e-v-r ------- Chetver
Die vierde dag is Donderdag. Ч--в----й---н- –-че--ер. Ч________ д___ – ч______ Ч-т-е-т-й д-н- – ч-т-е-. ------------------------ Четвертий день – четвер. 0
Ch----r C______ C-e-v-r ------- Chetver
Die vyfde dag is Vrydag. П-ятий-де---–--’----ця. П_____ д___ – п________ П-я-и- д-н- – п-я-н-ц-. ----------------------- П’ятий день – п’ятниця. 0
Chetver C______ C-e-v-r ------- Chetver
Die sesde dag is Saterdag. Шо--ий--е-ь --су--т-. Ш_____ д___ – с______ Ш-с-и- д-н- – с-б-т-. --------------------- Шостий день – субота. 0
pʺya----sya p__________ p-y-t-y-s-a ----------- pʺyatnytsya
Die sewende dag is Sondag. С-------ень---н---ля. С_____ д___ – н______ С-о-и- д-н- – н-д-л-. --------------------- Сьомий день – неділя. 0
p-yat--ts-a p__________ p-y-t-y-s-a ----------- pʺyatnytsya
Die week het sewe dae. Т-жд--ь---є---м д--в. Т______ м__ с__ д____ Т-ж-е-ь м-є с-м д-і-. --------------------- Тиждень має сім днів. 0
p---tn-t--a p__________ p-y-t-y-s-a ----------- pʺyatnytsya
Ons werk net vyf dae. М--пр---є-- -ише--’я-ь-дн--. М_ п_______ л___ п____ д____ М- п-а-ю-м- л-ш- п-я-ь д-і-. ---------------------------- Ми працюємо лише п’ять днів. 0
S-b--a S_____ S-b-t- ------ Subota

Laai af MP3 (.zip lêers)

MP3 Afrikaans + Oekraïns (1-100) MP3 Oekraïns (1-100)
Geen video is gevind nie!

Saamgestelde Esperanto

Engels is vandag die belangrikste universele taal. Almal is veronderstel om daarmee te kan kommunikeer. Maar ander tale wil ook dié doel bereik. n Voorbeeld is saamgestelde tale. Saamgestelde tale word doelbewus geskep en ontwikkel. Dit wil sê hulle is volgens ’n plan ontwerp. In saamgestelde tale word elemente van verskillende tale gemeng. Dan is hulle vir soveel mense moontlik maklik om te leer. Die doel van elke saamgestelde taal is internasionale kommunikasie. Die bekendste saamgestelde taal is Esperanto. Dit is in 1887 in Warskou bekendgestel. Die stigter daarvan was doktor Ludwik L. Zamenhof. Hy het geglo kommunikasieprobleme is die hoofoorsaak van onrus. Daarom wou hy ’n taal skep wat mense bymekaarbring. Mense kon daarmee op ’n gelyke vlak met mekaar praat. Sy skuilnaam was Dr. Esperanto – Doktor Hoopvol. Dit wys hoeveel hy aan sy droom geglo het. Maar die idee van universele begrip is baie ouer. Daar is al verskeie verskillende saamgestelde tale ontwikkel. Hulle word met doelwitte soos verdraagsaamheid en menseregte verbind. Sprekers in meer as 120 lande is nou vlot in Esperanto. Maar daar is ook kritiek op Esperanto. Die bron van 70% van die woordeskat is byvoorbeeld Romaanse tale. En Esperanto is ook uitdruklik op Indo-Europese tale geskoei. Die sprekers ruil op kongresse en in klubs idees uit. Vergaderings en lesings word gereeld gehou. So, sien jy kans vir Esperanto? Ĉu vi parolas Esperanton? – Jes, mi parolas Esperanton tre bone!