Розмовник

uk Числа   »   ro Numere

7 [сім]

Числа

Числа

7 [şapte]

Numere

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська румунська Відтворити більше
Я рахую: Eu num-r: E_ n_____ E- n-m-r- --------- Eu număr: 0
один, два, три u--- doi,---ei u___ d___ t___ u-u- d-i- t-e- -------------- unu, doi, trei 0
Я рахую до трьох. Eu-----r p-n---a--rei. E_ n____ p___ l_ t____ E- n-m-r p-n- l- t-e-. ---------------------- Eu număr până la trei. 0
Я рахую далі: E- -u-----a--depa-te: E_ n____ m__ d_______ E- n-m-r m-i d-p-r-e- --------------------- Eu număr mai departe: 0
Чотири, п’ять, шість, p-tru--c-nc---ş-se, p_____ c_____ ş____ p-t-u- c-n-i- ş-s-, ------------------- patru, cinci, şase, 0
сім, вісім, дев’ять ş----, o--, nouă ş_____ o___ n___ ş-p-e- o-t- n-u- ---------------- şapte, opt, nouă 0
Я рахую. E--n----. E_ n_____ E- n-m-r- --------- Eu număr. 0
Ти рахуєш. Tu num--i. T_ n______ T- n-m-r-. ---------- Tu numeri. 0
Він рахує. El-numă--. E_ n______ E- n-m-r-. ---------- El numără. 0
Один. Перший. Unu------u-. U___ P______ U-u- P-i-u-. ------------ Unu. Primul. 0
Два. Другий. D------ -oilea. D___ A_ d______ D-i- A- d-i-e-. --------------- Doi. Al doilea. 0
Три. Третій. Tr-i------rei---. T____ A_ t_______ T-e-. A- t-e-l-a- ----------------- Trei. Al treilea. 0
Чотири. Четвертий. P--ru---- P-----e-. P_____ A_ P________ P-t-u- A- P-t-u-e-. ------------------- Patru. Al Patrulea. 0
П’ять. П’ятий. Cin-i- Al c----l-a. C_____ A_ c________ C-n-i- A- c-n-i-e-. ------------------- Cinci. Al cincilea. 0
Шість. Шостий. Şase.-Al-ş-sele-. Ş____ A_ ş_______ Ş-s-. A- ş-s-l-a- ----------------- Şase. Al şaselea. 0
Сім. Сьомий. Ş--te--A--şa-t--ea. Ş_____ A_ ş________ Ş-p-e- A- ş-p-e-e-. ------------------- Şapte. Al şaptelea. 0
Вісім. Восьмий. Op-- -l-opt-le-. O___ A_ o_______ O-t- A- o-t-l-a- ---------------- Opt. Al optulea. 0
Дев’ять. Дев’ятий. Nou-.-A--n----ea. N____ A_ n_______ N-u-. A- n-u-l-a- ----------------- Nouă. Al nouălea. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!