Ordliste

nn Fortid 2   »   be Прошлы час 2

82 [åttito]

Fortid 2

Fortid 2

82 [восемдзесят два]

82 [vosemdzesyat dva]

Прошлы час 2

Proshly chas 2

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Belarusian Spel Meir
Måtte du ringje sjukebilen? Та---давял-ся ---л-ка----ут-ую-да-а---у? Т___ д_______ в________ х_____ д________ Т-б- д-в-л-с- в-к-і-а-ь х-т-у- д-п-м-г-? ---------------------------------------- Табе давялося выклікаць хуткую дапамогу? 0
P-os--y --a--2 P______ c___ 2 P-o-h-y c-a- 2 -------------- Proshly chas 2
Måtte du ringje legen? Та-е да-я-ос- вык-і-аць докт-р-? Т___ д_______ в________ д_______ Т-б- д-в-л-с- в-к-і-а-ь д-к-а-а- -------------------------------- Табе давялося выклікаць доктара? 0
Pr-s-ly----s-2 P______ c___ 2 P-o-h-y c-a- 2 -------------- Proshly chas 2
Måtte du ringje politiet? Т--е --вя-о-- --к--к-ц- пал-цы-? Т___ д_______ в________ п_______ Т-б- д-в-л-с- в-к-і-а-ь п-л-ц-ю- -------------------------------- Табе давялося выклікаць паліцыю? 0
T--- d--y-l-s-a---k-іk--s’ k-u-ku-- d---m--u? T___ d_________ v_________ k_______ d________ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- k-u-k-y- d-p-m-g-? --------------------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ khutkuyu dapamogu?
Har du nummeret? Eg hadde det i stad. У Ва--ё-ць ну--р-т-л---н-?-У --н- ё---ол-кі ш---быў. У В__ ё___ н____ т________ У м___ ё_ т_____ ш__ б___ У В-с ё-ц- н-м-р т-л-ф-н-? У м-н- ё- т-л-к- ш-о б-ў- ---------------------------------------------------- У Вас ёсць нумар тэлефона? У мяне ён толькі што быў. 0
Tab- d-v-----ya---kl-----’ -h-t-uy- --pa--g-? T___ d_________ v_________ k_______ d________ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- k-u-k-y- d-p-m-g-? --------------------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ khutkuyu dapamogu?
Har du adressa? Eg hadde ho i stad. У В-с -с-- --р-с? - мяне ё- т--ькі---о б-ў. У В__ ё___ а_____ У м___ ё_ т_____ ш__ б___ У В-с ё-ц- а-р-с- У м-н- ё- т-л-к- ш-о б-ў- ------------------------------------------- У Вас ёсць адрас? У мяне ён толькі што быў. 0
T-b---a-y-l---- -yk--k-t-’--hutk-y- d-p-m-g-? T___ d_________ v_________ k_______ d________ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- k-u-k-y- d-p-m-g-? --------------------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ khutkuyu dapamogu?
Har du bykartet? Eg hadde det i stad. У-В-с-ё-ц- -ар---го----?-- --не я----ол-кі-што -ы-а. У В__ ё___ к____ г______ У м___ я__ т_____ ш__ б____ У В-с ё-ц- к-р-а г-р-д-? У м-н- я-а т-л-к- ш-о б-л-. ---------------------------------------------------- У Вас ёсць карта горада? У мяне яна толькі што была. 0
T-b----v--lo-ya v-----at-’--o-ta-a? T___ d_________ v_________ d_______ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- d-k-a-a- ----------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ doktara?
Kom han i tide? Han greidde ikkje å kome i tide. Ён ---й--- ---е-ас-в-? -- не--о- --ыйс-- --о--асов-. Ё_ п______ с__________ Ё_ н_ м__ п______ с__________ Ё- п-ы-ш-ў с-о-ч-с-в-? Ё- н- м-г п-ы-с-і с-о-ч-с-в-. ---------------------------------------------------- Ён прыйшоў своечасова? Ён не мог прыйсці своечасова. 0
Ta-e d-vya----- v-klіk--s’--o---ra? T___ d_________ v_________ d_______ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- d-k-a-a- ----------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ doktara?
Fann han vegen? Han fann ikkje vegen. Ё- знай-о---лях? Ё- -- -о- з--й--і--лях. Ё_ з______ ш____ Ё_ н_ м__ з______ ш____ Ё- з-а-ш-ў ш-я-? Ё- н- м-г з-а-с-і ш-я-. ---------------------------------------- Ён знайшоў шлях? Ён не мог знайсці шлях. 0
T-be--avy-lo-ya-v-k---ats’-do-ta--? T___ d_________ v_________ d_______ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- d-k-a-a- ----------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ doktara?
Forsto han deg? Han kunne ikkje forstå meg. Ё----бе зра-у---? Ё- н--мо--м-не-з-аз----ь. Ё_ ц___ з________ Ё_ н_ м__ м___ з_________ Ё- ц-б- з-а-у-е-? Ё- н- м-г м-н- з-а-у-е-ь- ------------------------------------------- Ён цябе зразумеў? Ён не мог мяне зразумець. 0
Tab----vyalo-ya---k---a--- -a------u? T___ d_________ v_________ p_________ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- p-l-t-y-u- ------------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ palіtsyyu?
Kvifor kunne du ikkje kome i tide? Ча----ы ----ог пр-й-ц--сво-----ва? Ч___ т_ н_ м__ п______ с__________ Ч-м- т- н- м-г п-ы-с-і с-о-ч-с-в-? ---------------------------------- Чаму ты не мог прыйсці своечасова? 0
Ta-e---vy---s---v-kl----s’ -a--ts--u? T___ d_________ v_________ p_________ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- p-l-t-y-u- ------------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ palіtsyyu?
Kvifor fann du ikkje vegen? Ча------не -ог зна-с-і-ш-я-? Ч___ т_ н_ м__ з______ ш____ Ч-м- т- н- м-г з-а-с-і ш-я-? ---------------------------- Чаму ты не мог знайсці шлях? 0
Tabe--a---l---a ---l-k-t-------tsyy-? T___ d_________ v_________ p_________ T-b- d-v-a-o-y- v-k-і-a-s- p-l-t-y-u- ------------------------------------- Tabe davyalosya vyklіkats’ palіtsyyu?
Kvifor forsto du han ikkje? Ч-м- т- не-м-- я-------у-ец-? Ч___ т_ н_ м__ я__ з_________ Ч-м- т- н- м-г я-о з-а-у-е-ь- ----------------------------- Чаму ты не мог яго зразумець? 0
U --- --sts- ---ar-t---f-n-- U-----e y-n t--’k- s-to---u. U V__ y_____ n____ t________ U m____ y__ t_____ s___ b___ U V-s y-s-s- n-m-r t-l-f-n-? U m-a-e y-n t-l-k- s-t- b-u- --------------------------------------------------------- U Vas yosts’ numar telefona? U myane yon tol’kі shto byu.
Eg kom ikkje i tide fordi det ikkje gjekk buss. Я-не-м-г----е-м---- п--йс-- св-е-а-ова- -о ----ыло-аўт--ус-. Я н_ м__ / н_ м____ п______ с__________ б_ н_ б___ а________ Я н- м-г / н- м-г-а п-ы-с-і с-о-ч-с-в-, б- н- б-л- а-т-б-с-. ------------------------------------------------------------ Я не мог / не магла прыйсці своечасова, бо не было аўтобуса. 0
U --s -o--s- -umar --l-f-na--U-m---- y-n tol-kі -ht--b--. U V__ y_____ n____ t________ U m____ y__ t_____ s___ b___ U V-s y-s-s- n-m-r t-l-f-n-? U m-a-e y-n t-l-k- s-t- b-u- --------------------------------------------------------- U Vas yosts’ numar telefona? U myane yon tol’kі shto byu.
Eg fann ikkje vegen fordi eg ikkje hadde kart. Я -е м-----не -аг-а з-----і --ях- б- - м-не не -ы-о к-рты г----а. Я н_ м__ / н_ м____ з______ ш____ б_ ў м___ н_ б___ к____ г______ Я н- м-г / н- м-г-а з-а-с-і ш-я-, б- ў м-н- н- б-л- к-р-ы г-р-д-. ----------------------------------------------------------------- Я не мог / не магла знайсці шлях, бо ў мяне не было карты горада. 0
U -a--yos-s’ n---r --l----a?-U m-a-e---n-tol--і---t--b--. U V__ y_____ n____ t________ U m____ y__ t_____ s___ b___ U V-s y-s-s- n-m-r t-l-f-n-? U m-a-e y-n t-l-k- s-t- b-u- --------------------------------------------------------- U Vas yosts’ numar telefona? U myane yon tol’kі shto byu.
Eg kunne ikkje forstå han fordi musikken var så høg. Я--е ------не -а-ла-яго-----у--ц---б--му---а----а--ел-мі -уч---. Я н_ м__ / н_ м____ я__ з_________ б_ м_____ б___ в_____ г______ Я н- м-г / н- м-г-а я-о з-а-у-е-ь- б- м-з-к- б-л- в-л-м- г-ч-а-. ---------------------------------------------------------------- Я не мог / не магла яго зразумець, бо музыка была вельмі гучная. 0
U -as y-sts’-a-ra-? - --ane-yon --l--- ---o--yu. U V__ y_____ a_____ U m____ y__ t_____ s___ b___ U V-s y-s-s- a-r-s- U m-a-e y-n t-l-k- s-t- b-u- ------------------------------------------------ U Vas yosts’ adras? U myane yon tol’kі shto byu.
Eg måtte ta ein drosje. Мн---а------ ўзяц---ак--. М__ д_______ ў____ т_____ М-е д-в-л-с- ў-я-ь т-к-і- ------------------------- Мне давялося ўзяць таксі. 0
U -as-y-st---adr-s--U mya----on--ol’kі --to-b--. U V__ y_____ a_____ U m____ y__ t_____ s___ b___ U V-s y-s-s- a-r-s- U m-a-e y-n t-l-k- s-t- b-u- ------------------------------------------------ U Vas yosts’ adras? U myane yon tol’kі shto byu.
Eg måtte kjøpe eit kart. М-- --в--ося--уп--ь ---т--г---да. М__ д_______ к_____ к____ г______ М-е д-в-л-с- к-п-ц- к-р-у г-р-д-. --------------------------------- Мне давялося купіць карту горада. 0
U V-s----ts’ a-r----- m-a-- y-- tol’-і---to byu. U V__ y_____ a_____ U m____ y__ t_____ s___ b___ U V-s y-s-s- a-r-s- U m-a-e y-n t-l-k- s-t- b-u- ------------------------------------------------ U Vas yosts’ adras? U myane yon tol’kі shto byu.
Eg måtte slå av radioen. Я-быў-- была -ыму---ы /-вы-уш-н- в--л--ыц----д-ё. Я б__ / б___ в_______ / в_______ в________ р_____ Я б-ў / б-л- в-м-ш-н- / в-м-ш-н- в-к-ю-ы-ь р-д-ё- ------------------------------------------------- Я быў / была вымушаны / вымушана выключыць радыё. 0
U-Vas--osts’--a-t--go----?-----ane --n- to-’----hto b-la. U V__ y_____ k____ g______ U m____ y___ t_____ s___ b____ U V-s y-s-s- k-r-a g-r-d-? U m-a-e y-n- t-l-k- s-t- b-l-. --------------------------------------------------------- U Vas yosts’ karta gorada? U myane yana tol’kі shto byla.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

MP3 Nynorsk + Belarusian (1-100) MP3 Belarusian (1-100)
Ingen video funne!

Lær framandspråk betre i utlandet!

Vaksne lærer ikkje språk like fort som born. Hjernen deira er fullt utvikla. Difor kan han ikkje så lett lage nye nettverk lenger. Men du kan framleis lære eit språk særs godt som vaksen! Då må du reise til landet der språket blir brukt. Eit framandspråk lærer du mykje meir effektivt i utlandet. Det veit ein kvar som nokon gong har reist på språkferie. I den naturlege omgjevnaden lærer du språket mykje snøggare. Ein ny studie har akkurat gjort ei interessant oppdaging. Han viser at du lærer nye språk på ein annan måte i utlandet! Hjernen kan handsame det nye språket på same måte som morsmålet. Forskarar har lenge trudd at det var forskjellige læringsprosessar. Eit eksperiment ser ut til å stadfeste det. Ei gruppe forsøkspersonar måtte lære eit oppfunne språk. Ein del av forsøkspersonane hadde vanleg undervising. Den andre delen lærte i ein simulert utlands-situasjon. Forsøkspersonane måtte orientere seg i eit framandt miljø. Alle menneska dei hadde kontakt med, prata det nye språket. Forsøkspersonane i denne gruppa var altså ikkje vanlege språkstudentar. Dei høyrde til eit framandt samfunn av språkbrukarar. Slik vart dei raskt tvungne til å hjelpe seg med det nye språket. Etter ei tid vart forsøkspersonane testa. Båe gruppene viste like god kjennskap til det nye språket. Men hjernane deira handsama framandspråket annleis! Dei som hadde lært i ‘utlandet’, hadde slåande hjerneaktivitet. Hjernen handsama framandspråk-grammatikken som morsmålsgrammatikken. Dei same mekanismane som hjå morsmålsbrukarar vart funne. Ein språkferie er den finaste og mest effektive måten å lære på!