Розмовник

uk Особи   »   ti ሰባት

1 [один]

Особи

Особи

1 [ሓደ]

1 [ḥade]

ሰባት

sebati

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська тигринcька Відтворити більше
Я ኣ- ኣ_ ኣ- -- ኣነ 0
a-e a__ a-e --- ane
я і ти ኣነ-----ኻን ኣ___ ን___ ኣ-ን- ን-ኻ- --------- ኣነን/ ንስኻን 0
a----/ -is----ni a_____ n_______ a-e-i- n-s-h-a-i ---------------- aneni/ nisiẖani
ми обидва / обидві ንሕ- ክል-ና ን__ ክ___ ን-ና ክ-ተ- -------- ንሕና ክልተና 0
n-ḥ--- -ili---a n_____ k_______ n-h-i-a k-l-t-n- ---------------- niḥina kilitena
Він -ሱ ን_ ን- -- ንሱ 0
n--u n___ n-s- ---- nisu
він і вона ንሱን --ን ን__ ን__ ን-ን ን-ን ------- ንሱን ንሳን 0
n---n- n---ni n_____ n_____ n-s-n- n-s-n- ------------- nisuni nisani
вони обидва / обидві ን--ም --ተኦም ን___ ክ____ ን-ቶ- ክ-ተ-ም ---------- ንሳቶም ክልተኦም 0
ni-a-om- k-lite’--i n_______ k_________ n-s-t-m- k-l-t-’-m- ------------------- nisatomi kilite’omi
Чоловік እቲ-ሰ--ይ እ_ ሰ___ እ- ሰ-ኣ- ------- እቲ ሰብኣይ 0
i-- -eb--ayi i__ s_______ i-ī s-b-’-y- ------------ itī sebi’ayi
Жінка እ- ሰ-ይቲ እ_ ሰ___ እ- ሰ-ይ- ------- እታ ሰበይቲ 0
ita seb-yitī i__ s_______ i-a s-b-y-t- ------------ ita sebeyitī
Дитина እቲ/እታ---ዓ እ____ ቆ__ እ-/-ታ ቆ-ዓ --------- እቲ/እታ ቆልዓ 0
itī---a k’oli-a i______ k______ i-ī-i-a k-o-i-a --------------- itī/ita k’oli‘a
сім’я ሓ--ስ---ት ሓ_ ስ____ ሓ- ስ-ራ-ት -------- ሓደ ስድራቤት 0
ḥade-si-ira---i ḥ___ s_________ h-a-e s-d-r-b-t- ---------------- ḥade sidirabēti
моя сім’я ና-ይ -ድራቤት-ስድ--ተይ) ና__ ስ____________ ና-ይ ስ-ራ-ት-ስ-ራ-ተ-) ----------------- ናተይ ስድራቤት(ስድራቤተይ) 0
n--e---si-irabēt-(-idi---ē--y-) n_____ s_______________________ n-t-y- s-d-r-b-t-(-i-i-a-ē-e-i- ------------------------------- nateyi sidirabēti(sidirabēteyi)
Моя сім’я тут. ናተ- -ድራ-ት ኣብ- ኣ--። ና__ ስ____ ኣ__ ኣ___ ና-ይ ስ-ራ-ት ኣ-ዚ ኣ-ዉ- ------------------ ናተይ ስድራቤት ኣብዚ ኣለዉ። 0
n-teyi --d---bē-- a-iz- ---w-። n_____ s_________ a____ a_____ n-t-y- s-d-r-b-t- a-i-ī a-e-u- ------------------------------ nateyi sidirabēti abizī alewu።
Я тут. ኣ- ኣ-ዚ --ኹ። ኣ_ ኣ__ ኣ___ ኣ- ኣ-ዚ ኣ-ኹ- ----------- ኣነ ኣብዚ ኣሎኹ። 0
ane --i-- -l--̱-። a__ a____ a_____ a-e a-i-ī a-o-̱-። ----------------- ane abizī aloẖu።
Ти тут. ን----ብዚ-ኣ--። ን__ ኣ__ ኣ___ ን-ኻ ኣ-ዚ ኣ-ኻ- ------------ ንስኻ ኣብዚ ኣሎኻ። 0
n-siẖ- a--z- ---h-a። n_____ a____ a_____ n-s-h-a a-i-ī a-o-̱-። --------------------- nisiẖa abizī aloẖa።
Він тут і вона тут. ንሱ-ኣ-ዚ-ኣ- ከ--’-ን-ን- ኣ-ዚ ኣላ። ን_ ኣ__ ኣ_ ከ_____ ን_ ኣ__ ኣ__ ን- ኣ-ዚ ኣ- ከ-ኡ-ው- ን- ኣ-ዚ ኣ-። --------------------------- ንሱ ኣብዚ ኣሎ ከምኡ’ውን ንሳ ኣብዚ ኣላ። 0
n-s---bizī--l---em---’------i-a a-izī -la። n___ a____ a__ k__________ n___ a____ a___ n-s- a-i-ī a-o k-m-’-’-i-i n-s- a-i-ī a-a- ------------------------------------------ nisu abizī alo kemi’u’wini nisa abizī ala።
Ми тут. ንሕና ኣብዚ ኣ--። ን__ ኣ__ ኣ___ ን-ና ኣ-ዚ ኣ-ና- ------------ ንሕና ኣብዚ ኣሎና። 0
n-ḥi-a--biz- a---a። n_____ a____ a_____ n-h-i-a a-i-ī a-o-a- -------------------- niḥina abizī alona።
Ви тут. ንስኻ----ኣብዚ-----። ን_____ ኣ__ ኣ____ ን-ኻ-ኩ- ኣ-ዚ ኣ-ኹ-። ---------------- ንስኻትኩም ኣብዚ ኣሎኹም። 0
nisiẖ-t-k-m- ----ī -------i። n___________ a____ a_______ n-s-h-a-i-u-i a-i-ī a-o-̱-m-። ----------------------------- nisiẖatikumi abizī aloẖumi።
Вони всі тут. ንሳቶ- -ሎ----- ኣለ-። ን___ ኩ__ ኣ__ ኣ___ ን-ቶ- ኩ-ም ኣ-ዚ ኣ-ው- ----------------- ንሳቶም ኩሎም ኣብዚ ኣለው። 0
n-s----i------- -b--ī -le--። n_______ k_____ a____ a_____ n-s-t-m- k-l-m- a-i-ī a-e-i- ---------------------------- nisatomi kulomi abizī alewi።

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!