Розмовник

uk Покупки   »   ku Danûstandin

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [pêncî û çar]

Danûstandin

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська курдська (курманджі) Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. E- --x--z-m-di-a---e-ê-bik--im. E_ d_______ d_________ b_______ E- d-x-a-i- d-y-r-y-k- b-k-r-m- ------------------------------- Ez dixwazim diyariyekê bikirim. 0
Але не дуже дорогий. L--el- ne -i--b--a. L_____ n_ p__ b____ L-b-l- n- p-r b-h-. ------------------- Lêbelê ne pir biha. 0
Можливо сумку? Di------ç-nt-y----d--ta-b-? D___ k_ ç________ d____ b__ D-b- k- ç-n-e-e-î d-s-a b-? --------------------------- Dibe ku çanteyekî desta be? 0
Якого кольору Ви б хотіли? H---kî-an -engî --xwa-in? H__ k____ r____ d________ H-n k-j-n r-n-î d-x-a-i-? ------------------------- Hûn kîjan rengî dixwazin? 0
Чорного, коричневого чи білого? R-------w--î--nj----î? R___ q______ a___ s___ R-ş- q-h-e-î a-j- s-î- ---------------------- Reş, qehweyî anjî spî? 0
Велику чи маленьку? Yek- biç-k an-î---z--? Y___ b____ a___ m_____ Y-k- b-ç-k a-j- m-z-n- ---------------------- Yekî biçûk anjî mezin? 0
Чи можу я на цю глянути? Ez d-ka-----î--ib--i-? E_ d______ v_ b_______ E- d-k-r-m v- b-b-n-m- ---------------------- Ez dikarim vî bibînim? 0
Вона шкіряна? Ev ---çerm--? E_ j_ ç___ e_ E- j- ç-r- e- ------------- Ev ji çerm e? 0
Чи вона зі штучного матеріалу? An -i---as-î- e? A_ j_ p______ e_ A- j- p-a-t-k e- ---------------- An ji plastîk e? 0
Зі шкіри, звичайно. Ç--m e -e--et. Ç___ e h______ Ç-r- e h-l-e-. -------------- Çerm e helbet. 0
Це дуже хороша якість. E- bi -ayb-t- -espe-e-baş -. E_ b_ t______ w______ b__ e_ E- b- t-y-e-î w-s-e-e b-ş e- ---------------------------- Ev bi taybetî wespeke baş e. 0
І сумка дійсно зовсім не дорога. Û bih-yê-vî---n---- desta- -irsa------g-nc-v-e. Û b_____ v_ ç______ d_____ b______ j_ g_____ e_ Û b-h-y- v- ç-n-e-ê d-s-a- b-r-a-î j- g-n-a- e- ----------------------------------------------- Û bihayê vî çenteyê destan birsatî jî guncav e. 0
Ця мені подобається. Ev l- x-e--y- mi--çû. E_ l_ x______ m__ ç__ E- l- x-e-i-a m-n ç-. --------------------- Ev li xweşiya min çû. 0
Я цю візьму. E--vî-dik-ri-. E_ v_ d_______ E- v- d-k-r-m- -------------- Ez vî dikirim. 0
Чи можу я цю обміняти? K- hew-e -ik---- ê-b--a------vî -iguherîn-m--e--? K_ h____ b___ e_ ê b________ v_ b__________ g____ K- h-w-e b-k- e- ê b-k-r-b-m v- b-g-h-r-n-m g-l-? ------------------------------------------------- Ku hewce bike ez ê bikaribim vî biguherînim gelo? 0
Звичайно. Be--. B____ B-l-. ----- Belê. 0
Ми запакуємо її як подарунок. E--ê-w-ke -iy-rî pak---b-ki-. E_ ê w___ d_____ p____ b_____ E- ê w-k- d-y-r- p-k-t b-k-n- ----------------------------- Em ê weke diyarî pakêt bikin. 0
Каса там. Qa-e -i-w-----li h-----. Q___ l_ w__ e l_ h______ Q-s- l- w-r e l- h-m-e-. ------------------------ Qase li wir e li hember. 0

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…