Розмовник

uk У місті   »   sv I staden

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [tjugofem]

I staden

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Jag-vill --ll st-t----n. J__ v___ t___ s_________ J-g v-l- t-l- s-a-i-n-n- ------------------------ Jag vill till stationen. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Jag-vil- --ll f-ygpl--sen. J__ v___ t___ f___________ J-g v-l- t-l- f-y-p-a-s-n- -------------------------- Jag vill till flygplatsen. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. J-- --l---i-- ce---um. J__ v___ t___ c_______ J-g v-l- t-l- c-n-r-m- ---------------------- Jag vill till centrum. 0
Як дістатися на вокзал? H---komm-- j------l sta-ionen? H__ k_____ j__ t___ s_________ H-r k-m-e- j-g t-l- s-a-i-n-n- ------------------------------ Hur kommer jag till stationen? 0
Як дістатися до аеропорту? Hur---mm-- -----ill --y--l-t---? H__ k_____ j__ t___ f___________ H-r k-m-e- j-g t-l- f-y-p-a-s-n- -------------------------------- Hur kommer jag till flygplatsen? 0
Як дістатися до центру міста? Hu--ko-m-- -a---il- ce-----? H__ k_____ j__ t___ c_______ H-r k-m-e- j-g t-l- c-n-r-m- ---------------------------- Hur kommer jag till centrum? 0
Мені потрібне таксі. J-g-be-ö-e- -n ---i. J__ b______ e_ t____ J-g b-h-v-r e- t-x-. -------------------- Jag behöver en taxi. 0
Мені потрібна мапа міста. J-- -----e- en-s-ad--art-. J__ b______ e_ s__________ J-g b-h-v-r e- s-a-s-a-t-. -------------------------- Jag behöver en stadskarta. 0
Мені потрібен готель. Ja-----ö-er -t----t---. J__ b______ e__ h______ J-g b-h-v-r e-t h-t-l-. ----------------------- Jag behöver ett hotell. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. J---skul-- --l-- h-ra en bi-. J__ s_____ v____ h___ e_ b___ J-g s-u-l- v-l-a h-r- e- b-l- ----------------------------- Jag skulle vilja hyra en bil. 0
Ось моя кредитна картка. Här ä-----t---ntok-rt. H__ ä_ m___ k_________ H-r ä- m-t- k-n-o-o-t- ---------------------- Här är mitt kontokort. 0
Ось мої права. Här -r-m-t- ----o--. H__ ä_ m___ k_______ H-r ä- m-t- k-r-o-t- -------------------- Här är mitt körkort. 0
Що можна оглянути в місті? Va- f--ns d-t-att-se i -tad-n? V__ f____ d__ a__ s_ i s______ V-d f-n-s d-t a-t s- i s-a-e-? ------------------------------ Vad finns det att se i staden? 0
Ідіть в старе місто. G- i g---a-s--n. G_ i g____ s____ G- i g-m-a s-a-. ---------------- Gå i gamla stan. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Ta-e--ru---ur gen-- st--e-. T_ e_ r______ g____ s______ T- e- r-n-t-r g-n-m s-a-e-. --------------------------- Ta en rundtur genom staden. 0
Ідіть до порту. Gå -i-------en. G_ t___ h______ G- t-l- h-m-e-. --------------- Gå till hamnen. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. T- -----r-i------n. T_ e_ t__ i h______ T- e- t-r i h-m-e-. ------------------- Ta en tur i hamnen. 0
Які є ще визначні місця? Vi--a -ev--d-e-er f--ns-d-t --nar-? V____ s__________ f____ d__ a______ V-l-a s-v-r-h-t-r f-n-s d-t a-n-r-? ----------------------------------- Vilka sevärdheter finns det annars? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + шведська (1-100) MP3 шведська (1-100)
Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!