Розмовник

uk У місті   »   pa ਸ਼ਹਿਰ ਵਿੱਚ

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [ਪੱਚੀ]

25 [Pacī]

ਸ਼ਹਿਰ ਵਿੱਚ

śahira vica

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська панджабська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. ਮੈ- -ਟੇਸ਼- ਜ-ਣਾ -ਾ-ੁੰਦਾ / -ਾ-ੁ--ੀ ਹ--। ਮੈਂ ਸ___ ਜਾ_ ਚਾ__ / ਚਾ__ ਹਾਂ_ ਮ-ਂ ਸ-ੇ-ਨ ਜ-ਣ- ਚ-ਹ-ੰ-ਾ / ਚ-ਹ-ੰ-ੀ ਹ-ਂ- ------------------------------------- ਮੈਂ ਸਟੇਸ਼ਨ ਜਾਣਾ ਚਾਹੁੰਦਾ / ਚਾਹੁੰਦੀ ਹਾਂ। 0
ś-hi-----ca ś_____ v___ ś-h-r- v-c- ----------- śahira vica
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. ਮ---ਹ--ਈ-ਅੱ-- ਜਾਣ---ਾਹੁੰਦਾ ------ੰਦ- ---। ਮੈਂ ਹ__ ਅੱ_ ਜਾ_ ਚਾ__ / ਚਾ__ ਹਾਂ_ ਮ-ਂ ਹ-ਾ- ਅ-ਡ- ਜ-ਣ- ਚ-ਹ-ੰ-ਾ / ਚ-ਹ-ੰ-ੀ ਹ-ਂ- ----------------------------------------- ਮੈਂ ਹਵਾਈ ਅੱਡੇ ਜਾਣਾ ਚਾਹੁੰਦਾ / ਚਾਹੁੰਦੀ ਹਾਂ। 0
śa-ira -ica ś_____ v___ ś-h-r- v-c- ----------- śahira vica
Я хотів би / хотіла б в центр міста. ਮ-ਂ-ਸ਼ਹ-ਰ ---- ਚ--ੁੰ-- - ------- -ਾਂ। ਮੈਂ ਸ਼__ ਜਾ_ ਚਾ__ / ਚਾ__ ਹਾਂ_ ਮ-ਂ ਸ਼-ਿ- ਜ-ਣ- ਚ-ਹ-ੰ-ਾ / ਚ-ਹ-ੰ-ੀ ਹ-ਂ- ------------------------------------ ਮੈਂ ਸ਼ਹਿਰ ਜਾਣਾ ਚਾਹੁੰਦਾ / ਚਾਹੁੰਦੀ ਹਾਂ। 0
m-i--s-ṭē-a---jāṇā c-hu--- c--ud--hā-. m___ s_______ j___ c______ c_____ h___ m-i- s-ṭ-ś-n- j-ṇ- c-h-d-/ c-h-d- h-ṁ- -------------------------------------- maiṁ saṭēśana jāṇā cāhudā/ cāhudī hāṁ.
Як дістатися на вокзал? ਮੈਂ --ੇ-- ਕ-ਵੇ- ਜ-ਵਾ-? ਮੈਂ ਸ___ ਕਿ_ ਜਾ__ ਮ-ਂ ਸ-ੇ-ਨ ਕ-ਵ-ਂ ਜ-ਵ-ਂ- ---------------------- ਮੈਂ ਸਟੇਸ਼ਨ ਕਿਵੇਂ ਜਾਵਾਂ? 0
mai- s-ṭē--n- j--ā cā---ā/---hudī-h--. m___ s_______ j___ c______ c_____ h___ m-i- s-ṭ-ś-n- j-ṇ- c-h-d-/ c-h-d- h-ṁ- -------------------------------------- maiṁ saṭēśana jāṇā cāhudā/ cāhudī hāṁ.
Як дістатися до аеропорту? ਮ-ਂ ਹਵ-ਈ -ੱਡੇ-ਕਿ--ਂ ਜ--ਾ-? ਮੈਂ ਹ__ ਅੱ_ ਕਿ_ ਜਾ__ ਮ-ਂ ਹ-ਾ- ਅ-ਡ- ਕ-ਵ-ਂ ਜ-ਵ-ਂ- -------------------------- ਮੈਂ ਹਵਾਈ ਅੱਡੇ ਕਿਵੇਂ ਜਾਵਾਂ? 0
mai--saṭē-a-- -āṇā-cāh--ā----h--ī---ṁ. m___ s_______ j___ c______ c_____ h___ m-i- s-ṭ-ś-n- j-ṇ- c-h-d-/ c-h-d- h-ṁ- -------------------------------------- maiṁ saṭēśana jāṇā cāhudā/ cāhudī hāṁ.
Як дістатися до центру міста? ਮ------ਰ-ਕਿਵ-ਂ -ਾ--ਂ? ਮੈਂ ਸ਼__ ਕਿ_ ਜਾ__ ਮ-ਂ ਸ਼-ਿ- ਕ-ਵ-ਂ ਜ-ਵ-ਂ- --------------------- ਮੈਂ ਸ਼ਹਿਰ ਕਿਵੇਂ ਜਾਵਾਂ? 0
M-iṁ -av-'ī--ḍ- --ṇā -āhu--/-cāh--ī -ā-. M___ h_____ a__ j___ c______ c_____ h___ M-i- h-v-'- a-ē j-ṇ- c-h-d-/ c-h-d- h-ṁ- ---------------------------------------- Maiṁ havā'ī aḍē jāṇā cāhudā/ cāhudī hāṁ.
Мені потрібне таксі. ਮ-ਨ-ੰ ਇੱ----ਕਸ- ---ੀਦ- --। ਮੈ_ ਇੱ_ ਟੈ__ ਚਾ__ ਹੈ_ ਮ-ਨ-ੰ ਇ-ਕ ਟ-ਕ-ੀ ਚ-ਹ-ਦ- ਹ-। -------------------------- ਮੈਨੂੰ ਇੱਕ ਟੈਕਸੀ ਚਾਹੀਦੀ ਹੈ। 0
Mai- ---ir- jā---cā-u--/ ----------. M___ ś_____ j___ c______ c_____ h___ M-i- ś-h-r- j-ṇ- c-h-d-/ c-h-d- h-ṁ- ------------------------------------ Maiṁ śahira jāṇā cāhudā/ cāhudī hāṁ.
Мені потрібна мапа міста. ਮੈ--ੰ ਸ਼ਹ-- ਦ----ਕ-ਨਕ-ਾ ---ੀ---ਹ-। ਮੈ_ ਸ਼__ ਦਾ ਇੱ_ ਨ__ ਚਾ__ ਹੈ_ ਮ-ਨ-ੰ ਸ਼-ਿ- ਦ- ਇ-ਕ ਨ-ਸ਼- ਚ-ਹ-ਦ- ਹ-। --------------------------------- ਮੈਨੂੰ ਸ਼ਹਿਰ ਦਾ ਇੱਕ ਨਕਸ਼ਾ ਚਾਹੀਦਾ ਹੈ। 0
Ma-ṁ------- --ṇā c-h-d---c--udī -āṁ. M___ ś_____ j___ c______ c_____ h___ M-i- ś-h-r- j-ṇ- c-h-d-/ c-h-d- h-ṁ- ------------------------------------ Maiṁ śahira jāṇā cāhudā/ cāhudī hāṁ.
Мені потрібен готель. ਮੈਨੂੰ-ਇ-- -ੋਟ--ਚਾ-ੀ----ੈ। ਮੈ_ ਇੱ_ ਹੋ__ ਚਾ__ ਹੈ_ ਮ-ਨ-ੰ ਇ-ਕ ਹ-ਟ- ਚ-ਹ-ਦ- ਹ-। ------------------------- ਮੈਨੂੰ ਇੱਕ ਹੋਟਲ ਚਾਹੀਦਾ ਹੈ। 0
M-i---ahir- j-ṇā cā-u--- c-hu------. M___ ś_____ j___ c______ c_____ h___ M-i- ś-h-r- j-ṇ- c-h-d-/ c-h-d- h-ṁ- ------------------------------------ Maiṁ śahira jāṇā cāhudā/ cāhudī hāṁ.
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. ਮੈਂ---ਕ --ਡੀ-ਕ-ਰ-ਏ -ੇ ਲ-ਣੀ--ੈ। ਮੈਂ ਇੱ_ ਗੱ_ ਕਿ__ ਤੇ ਲੈ_ ਹੈ_ ਮ-ਂ ਇ-ਕ ਗ-ਡ- ਕ-ਰ-ਏ ਤ- ਲ-ਣ- ਹ-। ------------------------------ ਮੈਂ ਇੱਕ ਗੱਡੀ ਕਿਰਾਏ ਤੇ ਲੈਣੀ ਹੈ। 0
Ma------ē-a-- kivē- jāv-ṁ? M___ s_______ k____ j_____ M-i- s-ṭ-ś-n- k-v-ṁ j-v-ṁ- -------------------------- Maiṁ saṭēśana kivēṁ jāvāṁ?
Ось моя кредитна картка. ਇ- ਮ----ਕ੍-ੈ-ਿ-------ਹੈ। ਇ_ ਮੇ_ ਕ੍___ ਕਾ__ ਹੈ_ ਇ- ਮ-ਰ- ਕ-ਰ-ਡ-ਟ ਕ-ਰ- ਹ-। ------------------------ ਇਹ ਮੇਰਾ ਕ੍ਰੈਡਿਟ ਕਾਰਡ ਹੈ। 0
M-i- --ṭ-ś--a---vē- j-vāṁ? M___ s_______ k____ j_____ M-i- s-ṭ-ś-n- k-v-ṁ j-v-ṁ- -------------------------- Maiṁ saṭēśana kivēṁ jāvāṁ?
Ось мої права. ਇਹ-ਮੇ---ਲਈਸੈ-- -ੈ। ਇ_ ਮੇ_ ਲ___ ਹੈ_ ਇ- ਮ-ਰ- ਲ-ਸ-ਂ- ਹ-। ------------------ ਇਹ ਮੇਰਾ ਲਈਸੈਂਸ ਹੈ। 0
Ma-ṁ----ēśan- ---ē--j--āṁ? M___ s_______ k____ j_____ M-i- s-ṭ-ś-n- k-v-ṁ j-v-ṁ- -------------------------- Maiṁ saṭēśana kivēṁ jāvāṁ?
Що можна оглянути в місті? ਸ਼--ਰ--ਿੱਚ ------------– ਕ--ਹ-? ਸ਼__ ਵਿੱ_ ਵੇ__ ਯੋ_ ਕੀ – ਕੀ ਹੈ_ ਸ਼-ਿ- ਵ-ੱ- ਵ-ਖ- ਯ-ਗ ਕ- – ਕ- ਹ-? ------------------------------ ਸ਼ਹਿਰ ਵਿੱਚ ਵੇਖਣ ਯੋਗ ਕੀ – ਕੀ ਹੈ? 0
Mai- hav----a-- k-----j---ṁ? M___ h_____ a__ k____ j_____ M-i- h-v-'- a-ē k-v-ṁ j-v-ṁ- ---------------------------- Maiṁ havā'ī aḍē kivēṁ jāvāṁ?
Ідіть в старе місто. ਤ---ਂ -ੁ-ਾ-ੇ-ਸ਼--ਰ-------ਾਓ। ਤੁ_ ਪੁ__ ਸ਼__ ਵਿੱ_ ਜਾ__ ਤ-ਸ-ਂ ਪ-ਰ-ਣ- ਸ਼-ਿ- ਵ-ੱ- ਜ-ਓ- --------------------------- ਤੁਸੀਂ ਪੁਰਾਣੇ ਸ਼ਹਿਰ ਵਿੱਚ ਜਾਓ। 0
M--ṁ---h-----i-ē--j-v--? M___ ś_____ k____ j_____ M-i- ś-h-r- k-v-ṁ j-v-ṁ- ------------------------ Maiṁ śahira kivēṁ jāvāṁ?
Візьміть участь в екскурсії до міста. ਤੁ--- -ਹ-ਰ ---ਰ-ਨ----। ਤੁ_ ਸ਼__ – ਦ___ ਕ__ ਤ-ਸ-ਂ ਸ਼-ਿ- – ਦ-ਸ਼- ਕ-ੋ- ---------------------- ਤੁਸੀਂ ਸ਼ਹਿਰ – ਦਰਸ਼ਨ ਕਰੋ। 0
M-iṁ -a-i-a-k-vē--j-v--? M___ ś_____ k____ j_____ M-i- ś-h-r- k-v-ṁ j-v-ṁ- ------------------------ Maiṁ śahira kivēṁ jāvāṁ?
Ідіть до порту. ਤੁ-ੀਂ --ਦ---ਹ--ੇ --ਓ। ਤੁ_ ਬੰ____ ਤੇ ਜਾ__ ਤ-ਸ-ਂ ਬ-ਦ-ਗ-ਹ ਤ- ਜ-ਓ- --------------------- ਤੁਸੀਂ ਬੰਦਰਗਾਹ ਤੇ ਜਾਓ। 0
Ma-ṁ ś--ira ----ṁ --v-ṁ? M___ ś_____ k____ j_____ M-i- ś-h-r- k-v-ṁ j-v-ṁ- ------------------------ Maiṁ śahira kivēṁ jāvāṁ?
Візьміть участь в екскурсії до порту. ਤੁਸ-ਂ --ਦਰਗਾਹ--------ਕ--। ਤੁ_ ਬੰ____ – ਦ___ ਕ__ ਤ-ਸ-ਂ ਬ-ਦ-ਗ-ਹ – ਦ-ਸ਼- ਕ-ੋ- ------------------------- ਤੁਸੀਂ ਬੰਦਰਗਾਹ – ਦਰਸ਼ਨ ਕਰੋ। 0
M---ū---a----k--ī cā---ī -a-. M____ i__ ṭ______ c_____ h___ M-i-ū i-a ṭ-i-a-ī c-h-d- h-i- ----------------------------- Mainū ika ṭaikasī cāhīdī hai.
Які є ще визначні місця? ਇਸਤ-----ਨਾ--ਹੋ- ਦੇਖਣ--ਾਇਕ -- -ੈ? ਇ__ ਬਿ_ ਹੋ_ ਦੇ__ ਲਾ__ ਕੀ ਹੈ_ ਇ-ਤ-ਂ ਬ-ਨ-ਂ ਹ-ਰ ਦ-ਖ- ਲ-ਇ- ਕ- ਹ-? -------------------------------- ਇਸਤੋਂ ਬਿਨਾਂ ਹੋਰ ਦੇਖਣ ਲਾਇਕ ਕੀ ਹੈ? 0
Ma-nū --a---ikasī-c--īdī-h--. M____ i__ ṭ______ c_____ h___ M-i-ū i-a ṭ-i-a-ī c-h-d- h-i- ----------------------------- Mainū ika ṭaikasī cāhīdī hai.

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!