© Milkos | Dreamstime.com

Розмовник

Медіа та мова

© Milkos | Dreamstime.com
ar AR de DE em EM en EN es ES fr FR it IT ja JA pt PT px PX zh ZH af AF be BE bg BG bn BN bs BS ca CA cs CS el EL eo EO et ET fa FA fi FI he HE hr HR hu HU id ID ka KA kk KK kn KN ko KO lt LT lv LV mr MR nl NL nn NN pa PA pl PL ro RO ru RU sk SK sq SQ sr SR sv SV tr TR uk UK vi VI

Медіа та мова

На нашу мову впливають також засоби масової інформації, мас-медіа. Особливо велику роль в цьому відіграють нові мас-медіа. Внаслідок застосування смс, E-Mail та чату виникла власна мова. Звісно, що в кожній країні ця медіа-мова відрізняється. Але певні ознаки знаходяться в усіх медіа мовах. Насамперед для нас як користувачів важлива швидкість. Хоча ми пишемо, ми бажаємо створювати живу комунікацію. Це означає, ми б хотіли якомога швидше обмінюватися інформацією. Таким чином, ми симулюємо реальну розмовну ситуацію. Наша мова набула завдяки цьому певною мірою усний характер. Слова чи речення дуже часто скорочуються. Правила граматики чи пунктуація здебільшого ігноруються. Наш правопис більш довільний, прийменники часто зовсім відсутні. Емоції в медіа-мові висловлюються вербально дуже рідко. Тут ми охоче використовуємо смайлики. Це такі символи, які повинні показати, що саме ми відчуваємо. Також існує власний код для смс і сленг для чат-комунікацій. Через це медіа-мова – дуже спрощена мова. Але вона використовується всіма користувачами подібно. Дослідження показують, що освіта чи інтелект не мають значення. Особливо охоче медіа-мову використовує молодь. Через це критики вважають, що наша мова під загрозою. Наука сприймає феномен менш песимістично. Адже діти можуть вирішувати, коли і як вони повинні писати. Експерти вважають, що нова медіа-мова навіть має переваги. Адже вона може сприяти мовній компетентності та креативності дітей. Отож: сьогодні знов пишеться більше, але не листів, а E-Mail! Це ж нас радує!